среда, 15 февраля 2017 г.

Свято Стрітення

15 лютого, вся Православна Церква відзначає свято Стрітення Господнього.

Свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа є одним з дванадцяти найбільших свят православної церкви. Відзначається воно 15 лютого (2 лютого за старим стилем). Свято пригадує стрітення (церк. слов. “зустріч”) на 40-й день після народження маленького Ісуса Христа з праведним Симеоном та пророчицею Анною.

Ця подія змальована в Євангелії від Луки:
“А коли — за Законом Мойсея — минулися дні їхнього очищення (Йосипа та Марії. Згідно з Законом Мойсеєвим період очищення тривав 40 днів від народження дитини чоловічої статі — див. Левіт 12.2 — 4, — О. В.), то до Єрусалиму принесли Його (немовля Ісуса,— О. В.), щоб поставили Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: «Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу», і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, — «пару горличат або двоє голубенят». І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, — людина праведна та благочестива, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерті не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього (Христос = “Помазаник”. Євр. — Месія, помазаний Богом, огорнутий, “зодягнений” Духом Святим для звершення місії спасіння, — О. В.). І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
«Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед усіма народами. Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!»

І дивувалися батько Його й Мати тим, що про Нього було розповіджене. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його Матері: «Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, — і меч душу прошиє самій же Тобі, — щоб відкрились думки сердець багатьох!»

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племені Асирового, — вона дожила до глибокої старості, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення чекав...“ (Лк. 2.22 — 38).

Символічно Стрітення зображає зустріч Старого й Нового Заповітів. Зустріч старозавітньої віри, старозавітнього пророка Симеона (Симеон = “слухання” — узагальнюючий образ старозавітніх пророків, які чули голос Божий, розуміли Волю Божу, і прорікали її, проповідуючи прихід Месії, прихід Сина Божого, прихід Нового Заповіту — Заповіту Любові), з носієм цього Заповіту (Ісус = “Сущий спасає, Спаситель”). Зустріч Старозавітньої Церкви, старозавітнього, підзаконного життя, підзаконного служіння, яке отримало через віру в Єдиного Бога, через страх Божий, благодать Господню (Анна = “благодать”), — з Новозавітньою Церквою, що породжує “Дитину мужеської статі”, Христа Ісуса, спасаючу віру, яка над Законом, грунтується, стоїть на його тверді, яка вище підзаконного служіння, яка є “благодаттю на благодать”. Таким чином Церква Нового Заповіту є возвишеною Церквою, возвишеним життям, возвишеним, возвеличеним служінням (Марія = “Возвеличена”).

Наука про богослужби, літургика, так говорить про історію встановлення цього свята в християнстві: “Свято Стрітення стає відомим на Сході з IV сторіччя, а на Заході — з V ст. при папі Галасії II (494 р.). В VI ст., при імператорі Юстиніані I (в 543 р.), згідно з відкриттям одному угодникові Божому,— встановлено святкувати цю подію з особливою урочистістю, з хресним ходом та зо свічками, на спомин порятування жителів Константинополя від моровиці та землетрусу в Антиохії. В пам’ять цього в декотрих обителях відбувається перед літургією хресний хід”.
Святкування Стрітення віднесене на 2/15 лютого, бо це є сороковий день після Різдва Христового.

Тропар (основна пісня) свята: “Радуйся, Благодатная Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв в обійми Визволителя душ наших, Який дарує нам воскресіння”.

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php

Комментариев нет:

Отправить комментарий