воскресенье, 31 декабря 2017 г.

НОВИЙ РІК ЗА НОВИМ СТИЛЕМ

Відповіді священнослужителя

НОВИЙ РІК ЗА НОВИМ СТИЛЕМ

Запитання: В чому суть розділення на новий і старий стилі? Чому в більшості своїй православна Україна весело святкує новий рік в той час, коли іще триває різдвяний піст?

Відповідь: Так званий старий стиль літочислення (відомий усім юліанський календар) був впроваджений римським імператором Юлієм Цезарем іще за сорок шість років до Різдва Христового. За його наказом астроном Созиген реформував старий єгипетський календар, який доти діяв в імперії. Ця реформа на той час була досить прогресивною і цілком виправданою, хоча календар і мав певні хиби й неточності, в результаті яких за 128 років його використання мала набігати ціла “зайва” доба. Втім, він був прийнятим в усьому тодішньому світі, а згодом його узяло й християнство, що було затверджено на I Вселенському соборі (325 р.).

У 1578 році папа Римський Григорій XIII приймає рішення вдосконалити старий стиль літочислення, замінивши юліанський календар на більш точний, новий. З його благословення група європейських учених на чолі з астрономом Луїджі Лілліо і виробила більш точний сучасний так званий григоріанський календар, яким ми й користуємося нині. Згідно з ним після 4 жовтня 1582 року відразу настало 15 жовтня.

Історично новий стиль прийняли спочатку католики, згодом протестанти, а там і увесь світ. Більшість православних церков (у тому числі і Константинопольська – Вселенський патріархат) також живуть за новим стилем. З шістнадцяти автокефальних (самостійних: грецькою “автокефалія” – “сам головую”) православних церков лише Сербська, Грузинська, російські й українські церкви тримаються старого стилю. Старого стилю держаться й греко-католики.

Щоправда, додержання григоріанського календаря православними-“новостильниками” стосується лише неперехідних свят – тих, які не залежать від дня святкування Пасхи і святкуються “у числі”. Великдень, Вхід Господній у Єрусалим (Вербну Неділю), Вознесіння Господнє та День Святої Трійці (П’ятидесятницю) усі православні святкують разом. Великдень (Пасха) згідно з рішенням того ж таки Першого Вселенського собору відзначається у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця; Вхід Господній у Єрусалим – за тиждень до Пасхи; Вознесіння на сороковий, а П’ятидесятниця – на п’ятдесятий день після Великодня.

Святкування Нового року за новим стилем у нас є святом світським, а не церковним, і ставитися до нього необхідно як до світського. Це у першу чергу день підбиття підсумків прожитого року, усвідомлення допущених за цей період помилок та складання планів на майбутнє. Чи відзначати його? А чому б і ні? Тільки відзначати пам’ятаючи, що надворі піст. Не думаю, що відсутність у новорічну ніч на столі алкоголю, сала і яєць так уже зіпсує це загальнодержавне свято. Існує достатня кількість рибних та інших вишуканих і цілком святкових страв та напоїв, які достойно виглядатимуть на столі. Та й скакати і танцювати навколо ялинки зовсім не обов’язково, хоча це не виключає наявності самої ялинки як традиційного атрибуту Нового року й об’єкту радості ваших малюків: не варто позбавляти їх чарівності новорічної казки.

А щодо узгодження календарів та стилів то, упевнений, це питання не такого уже й далекого майбутнього. Втім, не в стилях справа, а в нас. Бо не важливо, який стиль надворі, але який в серці нашому.

Буквально слово “стиль” з латинської перекладається як “паличка для письма”. І “паличка” ця, як і все оточуюче нас, насправді пише лише те, що ми дозволяємо їй писати. Як і сказав Господь: “Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе” (Матвія, 12 розділ, 25 вірш). Неважливо, що нас оточує – важливо як ми до цього ставимося. Тож нехай рік, який настає, напише в наших серцях не вбиваючі душу слова агресії та нетерпимості, а животворчі слова смирення й любові. І нехай допоможе нам в цьому Бог!

З Новим роком, кохані мої!..

З книги "СМАК БЛАГОДАТИ" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 30 декабря 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 30-та після П’ятидесятниці, перед Різдвом. Божественна Літургія, архієрейський чин (неділя, 31 грудня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, Євангелія, Євхаристія, Причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень Ісусу Христу звичайний ("На всяку потребу").

Заняття недільної школи для дітей - одразу після причастя.

Триває Різдвяний піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПІДТРИМКА МІСІЙНОГО СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 29 декабря 2017 г.

Природа (созерцание) это не внешнее

Природа (созерцание) это не внешнее. Природа (созерцание) – это внутреннее...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 28 декабря 2017 г.

Напряженное смирение

Ничто не имеет значения, кроме внутренней безупречности. Напряженное смирение…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 27 декабря 2017 г.

Обновлена страница "ПРОПОВЕДИ (ВИДЕО)" на сайте Библейской школы епископа Олега (Ведмеденко)

Обновлена страница "ПРОПОВЕДИ (ВИДЕО)" на сайте Библейской школы епископа Олега (Ведмеденко). Приглашаем к просмотру. Мира и отрады Вам духовной ...

http://www.vedmedenko.org/lonline.php


Епископ Олег (Ведмеденко). "Божественная сторона сознания (Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Божественная сторона сознания (Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/3cg0jd45zu0

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 26 декабря 2017 г.

О духовной свободе

Духовная свобода есть отсутствие каких-либо стеснений и ограничений, препятствующих развитию человеческого духа…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


воскресенье, 24 декабря 2017 г.

Согласно своей природе...

Однажды брамин совершал омовение в реке и увидел тонущего скорпиона. Брамин спас его и отнес на берег. Но прежде чем он опустил скорпиона на землю, тот укусил его в руку. Многие видели это, и некоторые из них спросили брамина: «Ну и чего ты добился? Пожалел, а тебя за это укусили». «Я сделал то, что сделал, согласно своей природе, а скорпион укусил меня, повинуясь своей», — ответил брамин…

© Рамеш Балсекар. «Так уж случилось, что...»


ЧИСЛО ЗВІРА

Відповіді священнослужителя

ЧИСЛО ЗВІРА

Запитання: Розкажіть, будь ласка, про число звіра: що воно означає? Публікації на цю тему вкрай суперечливі і не завжди переконливі... Деякі “просвітителі” навіть стверджують, що “печать сатани” – це не що інше, як ідентифікаційні коди. А як же тоді ставитись до паспортів, які мають індивідуальні серію й номер, і без яких також “ні купити, ані продати”?

Відповідь: Про знамено звірини читаємо в книзі “Об’явлення святого Івана Богослова” (грецькою – “Апокаліпсис”) – останній книзі Біблії:
“І зробить вона (звірина. – Авт.), щоб усім – малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам – було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...
Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її – шістсот шістдесят шість”.
Тут мудрість... Хто має розум – нехай порахує...

Здавалося б, що тут мудрого? І школяр справиться з цим простим завданням, бо вміє рахувати не лише до 666, а й до мільйонів... Та не все так просто. Щоб з’ясувати суть числа звіра – необхідно розуміти біблійну символіку і символіку чисел зокрема. Біблія – книга не буквально-історична, як декому здається, а пророцька. Це Книга книг, в якій кожне слово, кожна буква, кожна йота (“йота” – це найменший значок єврейського алфавіту, як в українській мові апостроф) несе в собі духовне навантаження. Біблія у першу чергу книга духовно-символічна, а буквально-історичні події, які потрапили на сторінки Святого Письма, – потрапили сюди саме для того, аби за ними ми побачили духовний зміст.
Існує спеціальна богословська наука, що займається тлумаченням Біблії, екзегетика. Існують і різноманітні школи богослів’я, кожна з яких має свій підхід до тлумачення Слова Божого. Я виступаю з позицій олександрійсько-каппадокійської школи, яка тлумачить Святе Письмо по духу. Втім, не відкидаючи букви там, де вона не суперечить духові. Нажаль, сьогодні принципи цієї школи незаслужено забуті але, впевнений, майбутнє – за нею.

Отже, давайте разом розглянемо вищенаведений біблійний текст, користуючись основним правилом одного із представників каппадокійської школи богослів’я, Григорія Богослова: “Крізь букву проникай у внутрішнє”.
Одним із підрозділів екзегетики є наука про символіку чисел – гематрія. Згідно з цією наукою число “6” – це число людське. Людина створена саме в 6-й день творіння. 6 – це майже 7 (а “7” – число повноти Божої, число гармонії: 7 нот, 7 кольорів райдуги, 7 днів тижня тощо). Здавалося б, усього один крок від Адама до Христа, один крок до обоження людини. Маємо образ Божий (людина створена розумною, вільною обирати свій шлях, здатною творити і любити), залишається лише стяжати подобу – бути не просто розумною, але мудрою мудрістю Божою; не просто вільною, але свідомо обираючою шлях до вічного життя, до висот богопізнання. Бути не тільки здатною творити, але стати дійсним творцем прекрасного; не просто здатною любити, але цілковито зануреною в любов, світитися Святим Духом Любові. Близько до 7, але все ж таки 6...

У числі звіра цих шісток є три. Що символізує собою число “3”? Це число проходить червоною ниткою через усю Біблію: Мойсей – Аарон – Маріам; Авраам – Ісак – Яків; Петро – Яків – Іван; Отець – Син – Дух Святий; віра – надія – любов... Тут ми проглядаємо три найважливіші аспекти діалектики буття: ідея, здійснення ідеї і, нарешті, розповсюдження (одухотворення, оспівування) її. Справді: Отець – віра; Син – восиновлення віри (здійснення, втілення, реалізація Волі Божої, ідеї Отчої Любові); Дух Святий – оспівування, одухотворення, розповсюдження її. Мойсей зносить з гори Хорів скрижалі Завіту, Закон Божий. Аарон, брат його, як священик, втілює Волю Божу у життя. Маріам – оспівує перемогу... Авраам – носій віри. Ісак – здійснення її. Яків – розповсюдження в 12-ти колінах Ізраїля... Це – позитив. Число “3”, так би мовити, зі знаком “+”.

У випадку числа звіра ми маємо число “3” в негативному значенні – три шістки. Три числа людських, що складаються в число звіра: “666” – це людська ідея (людська мудрість – заземлена, дольня. На відміну від Божої – Небесної, горньої); людське ж і здійснення ідеї (через насильство та користолюбство); і, нарешті, людське розповсюдження її методами нелюбовності та агресії. “Звірина” біблійною мовою – це людська система насильства, яка отримує владу і силу від “змія” – духа злоби піднебесного, вселенського духа ненависті, омани багатства світу цього, “князя темряви”, “бога віку сього”, духа лукавства й гордині, що йому на ім’я: диявол (ошуканець, обманець, ворог) і сатана (супротивник Волі Божій).

Дію числа звіра ми можемо проглянути на історичних аналогіях. У своїх проповідях та виступах у засобах масової інформації я свідомо уникаю політичних питань, але тут змушений відступити від цього правила. Надто вже показовими у плані розкриття символіки числа звіра є деякі аспекти нашої недавньої історії. Маю на увазі пресловуту 1/6 частину суші (знову число “6” – влучний збіг, хоча я уже давно не вірю у випадковості).

Люди старшого (і не дуже) покоління, безумовно, пам’ятають до болю знайомі риси недавньої минувшини. Хто міг бути членом КПРС? Відкриймо статут цієї пріснопам’ятної організації... Членом Комуністичної партії Радянського Союзу міг бути той, хто, по-перше, визнавав ідеї комунізму (от вам і перша шістка); по-друге, активно працював у первинній партійній організації: втілював, здійснював ці ідеї на практиці (от вам і друга); і, нарешті, розповсюджував (оспівував, “одухотворяв” їх) – ось вона й третя. Число звіра проявлялося в трьох шістках: людська ідея побудови Царства Божого на землі без Бога (“Никто не даст нам избавленья – ни царь, ни Бог, и не герой…”; “Человек – это звучит гордо!”; “Бытие определяет сознание” тощо). Людське ж здійснення цієї ідеї (через диктатуру пролетаріату). Людське ж і розповсюдження її (експорт революції “на багнетах”; “Хто не з нами – той проти нас”). Людська ідея – людське здійснення – людське ж і розповсюдження цієї ідеї: 666!

Не думайте, ніби сьогодні звірина зникла, або “попечатання” припинилося. Просто “звір із моря” замінений “звіром, що вийшов із землі”, у якого овеча шкура та ягнячі роги (дивися 13-й розділ Апокаліпсису). Світ усе той же самий, звірячий. Сьогодні ним править людська ідея конкуренції – “Тісни свого ближнього, щоб піднятися самому” (на відміну від Божого: “Шукай вигоду своєму ближньому”). Ідея ця втілюється тими ж-таки методами прихованого й неприхованого насильства. І розповсюджується вона за тим же, людським принципом...

Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно – число людське...

З книги "Іще ніч..." (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 23 декабря 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 29-та після П’ятидесятниці. Божественна Літургія, архієрейський чин (неділя, 24 грудня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, Євангелія, Євхаристія, Причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень Ісусу Христу звичайний ("На всяку потребу").

Заняття недільної школи для дітей - одразу після причастя. Святковий майстер-клас.

Триває Різдвяний піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА МІСІЙНОГО СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 22 декабря 2017 г.

Радость бесконечности

Высшее наслаждение есть мир и радость во Святом Духе. Радость бесконечности...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 21 декабря 2017 г.

Дни лукавы…

Не трать свою жизнь на внешнее. Дни лукавы…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 20 декабря 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Хрустальная река (Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Хрустальная река (Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/RKS72ThEMHw

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 19 декабря 2017 г.

Внешний о внешнем заботится

Внешний о внешнем заботится, внутренний – о внутреннем. «Марфа! Марфа! ты заботишься и суетишься о многом, а одно только нужно; Мария же избрала благую часть, которая не отнимется у нее…» (Лук.10:41,42)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


воскресенье, 17 декабря 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/7jRZFLbEZeg


На дне хрустальной реки...

Когда-то на дне одной большой хрустальной реки стояла деревня, и жили в ней некие существа. Река безмолвно текла над ними всеми — молодыми и старыми, богатыми и бедными, хорошими и плохими, текла своей дорогой и знала лишь о своем собственном хрустальном «я». И все эти существа, каждый по-своему, цеплялись за камни и тонкие стебли росших на дне реки растений, ибо умение цепляться было у них основой жизни, а сопротивляться течению реки они учились с самого рождения. Но одно существо наконец сказало: «Я устал цепляться. И хоть я не вижу этого своими глазами, я верю, что течение знает, куда оно направляется. Сейчас я отпущу камень, и пусть оно унесет меня с собой. Иначе я умру от скуки». Другие существа засмеялись и сказали: «Дурак! Только отпусти свой камень, и твое обожаемое течение так тебя перекувырнет да шмякнет о камни, что от этого ты быстрее помрешь, чем от скуки!» Но он не послушался их и, набрав побольше воздуха, разжал руки, и в тот же миг течение перекувырнуло его и ударило о камни. Однако существо все же не стало ни за что цепляться, и тогда поток поднял его высоко надо дном, и о камни его больше не било. А существа, жившие ниже по реке, для которых он был незнакомцем, закричали: «Глядите, чудо! Он такой же, как мы, однако он летит! Смотрите, Мессия пришел, чтобы спасти нас!» И тогда тот, которого несло течение, сказал: «Я такой же Мессия, как и вы. Река с радостью освободит нас и поднимет вверх, если мы только осмелимся отцепиться от камней. Наше истинное предназначение заключается в этом странствии, в этом отважном путешествии». Но они лишь громче закричали: «Спаситель!», все также цепляясь за камни, а когда они снова взглянули наверх, его уже не было, и они остались одни и начали слагать легенды о Спасителе…

© Ричард Бах. «Иллюзии»


БУЛА Б ВІРА…

Відповіді священнослужителя

БУЛА Б ВІРА…

Запитання: Чому ви хрестите немовлят, адже сказано: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа…” Отже спочатку треба навчити, а потім уже охрестити, бо Благодать дається по вірі.

Відповідь: Стосовно дорослої людини так воно і є, але стосовно дитини акценти дещо зміщуються. Хіба правильно було б стверджувати, що діти й осуд приймуть за невір’я своє разом із дорослими, як сказано: “Хто не ввірує – засуджений буде” (див. Мк. 16.16)? Безумовно ж, ні! Новонароджене немовля – як чистий аркуш паперу. Гріх іще не спотворив його душу, не проявився назовні, хоча й існує в серці дитини у вигляді закону плоті, туго закрученої пружини потенційного, так званого первородного гріха. Чи ж можна, знаючи це, не допускати дітей до Христа, свідомо позбавляючи їх Благодаті Святого Хрещення? Коли учні забороняли дітям приходити до Ісуса – Він докоряв їм за це:
“До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
А Ісус їх покликав та й каже: «Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, – бо таких Царство Боже” (Лк. 18.15–17).

У Посланні святого апостола Павла до галатів сказано: “Бо… всі, що в Христа охрестилися, у Христа зодягнулися!” Як одяг прикриває наготу й захищає тіло, так і хрещення прикриває наготу душі захищаючи її Христовою благодаттю. Чи ж вірно буде позбавити дитину цього захисту? Як одяг вирізняє одну людину від іншої, так і хрещення різнить християн від язичників. Чи ж добре полишати дитину цієї печаті духовної? Як одяг прикрашає тіло людини, так і хрещення красить душу Благодаттю. Чи ж варто позбавляти дітей наших цієї Небесної прикраси?
Противники хрещення дітей посилаються на те, що благодать Всесвятого Духа подається по вірі, а отже немовлята, які не здатні свідомо вірити, не можуть мовляв і здобути Благодаті. Проте ми маємо у Святому Письмі приклад, коли Благодать зійшла на людину по вірі інших людей – у даному випадку по вірі чотирьох друзів, що принесли до Ісуса тіло свого паралізованого товариша, який втратив уже всяку надію на зцілення:
“І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.

А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.
А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: «Відпускаються, сину, гріхи тобі!»” (Мк. 2.3–5).
Так само по вірі хрещених батьків подається Благодать і дитині, яку принесли вони до храму.

В новозавітній Церкві хрещення замінило собою старозавітне обрізання, як і каже апостол:
“Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.
Ви були з Ним поховані у хрещенні…” (див. Колос. 2.11–14).

Але ж у старозавітній Церкві обрізання здійснювалось на восьмий день після народження! “А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях” (Буття 17.12). Чому ж відмовляємося сьогодні від хрещення немовлят – від цього обрізання новозавітного, адже ж сказано:
“Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа…
Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей (!)” (Дії 2.38–39).

Віруючі батьки бажають виховати у вірі і дітей своїх. І це природно, що християни хочуть бачити християнами й своїх нащадків. Хрещення сина чи доньки – це обітниця перед Богом виховати дитину віруючою та вірною, обітниця того, що батько й матір зроблять усе належне, аби дитина, зростаючи фізично, зростала також і духовно. Як сказано і про маленького Ісуса, Який є “Шлях, і Правда, і Життя”: “А дитина росла, і скріплялась на дусі” (Лк. 1.80).

Свого часу святий Григорій Богослов дорікнув матері-християнці, яка боялась хрестити свою дитину через маловірство своє, мовляв, а раптом виросте недостойною звання християнина:
“У тебе є дитина? Не давай часу аби збільшилося пошкодження. Нехай освячене буде в дитячих літах, від малецтва присвячене Духу. Ти боїшся печаті через неміч єства, як малодушна та маловірна мати? Але Анна і до народження обіцяла Самуїла Богові, й після народження невдовзі посвятила та виховала для священничої ризи, не боячись людської немочі, але віруючи в Бога”.

Перші християни часто приймали святе хрещення сім’ями. Та й апостоли, як про це свідчить нам Святе Письмо, охрещували цілі родини. Так, ми читаємо про хрещення дому Лідії, дому Корнилія сотника, дому Степанового, проте ніде не сказано про виключення з цього хрещення дітей!..

І останнє. Безумовно, Церква переживає тяжкі часи – часи скорботи, випробувань, часи охолодження віри. Світські засади увійшли в церковне життя, і номінальна релігія сьогодні загалом нагадує оту блудницю, що її бачив Іван Богослов у об’явленні своєму (див. 17-й розділ Апокаліпсису). Але Господь наш Ісус Христос “учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!” (Євр. 13.8). І так само як і тоді, на зорі християнства, так і сьогодні щедрою рукою подає Він вірним Своїм Благодать. Була б віра! А якщо є вона, ця віра в серцях рідних, хресних батьків дитини, у священика, – то й “По вірі вашій – хай буде вам!” І сходить благодать Всесвятого Духа на новоохрещеного раба Божого, і відкривається на Небі, у сфері Духа, іще один “особистий рахунок”, на якому чекають “щасливого власника” безмежні духовні скарби. Дай Бог, щоби ставши повнолітнім, свідомим віруючим, не загубив він дороги до тієї скарбниці і, ведений Духом Божим, увійшов у широко прочинені Двері, з відвагою приступивши до престолу Благодаті. Як і сказано: “Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти Благодать” (Євр. 4.16).
Була б віра!..

З книги "Іще ніч..." (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 16 декабря 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 28-ма після П’ятидесятниці. Божественна Літургія, архієрейський чин (неділя, 17 грудня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, Євангелія, Євхаристія, Причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень Ісусу Христу звичайний ("На всяку потребу").

Заняття недільної школи для дітей - одразу після причастя. По завершенні літургії - вітання дітей та батьків з наступаючим святом Святого Миколая. Виступ дітей недільної школи. Подарунки від Св. Миколая.

2. Святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця. Божественна Літургія, святковий чин    (вівторок, 19 грудня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, Євангелія, Євхаристія, Причастя;
- святкова проповідь;
- оголошення, вітання з днем народження;
- помазання святим єлеєм, священниче благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- молебень до святителя Миколая, святковий;
- літія за в Бозі спочилих.

Триває Різдвяний піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПІДТРИМКА МІСІЙНОГО СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 15 декабря 2017 г.

Медленно погружайся в себя...

Отвязав поплавки страстей и желаний, медленно погружайся в себя...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 14 декабря 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Горе имеим сердца (Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Горе имеим сердца (Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/d6VT4SzsXKY

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php

среда, 13 декабря 2017 г.

Игра волн на поверхности океана

Все сущее – игра волн на поверхности океана. Созерцай...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


вторник, 12 декабря 2017 г.

В любом случае все хорошо

В любом случае все хорошо, просто ты об этом еще не знаешь. Здесь мудрость, познаваемая в смирении. Во Христе Иисусе...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


воскресенье, 10 декабря 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/tILsHqt2C2k

ИЩИТЕ БОГА

Ищите Бога, ищите слезно,
ищите, люди, пока не поздно.
И днем, и ночью, в мороз и весны
ищите Бога, пока не поздно!

Найти нетрудно Творца живого,
ведь плотью стало однажды Слово.
Пока над нами простое солнце,
а рядом где-то ручей смеется,

Предвечный Странник в сердца стучится,
Ищите силы Ему открыться!
Ищите Бога, ищите каждый,
и вы найдете Его однажды.

И будет радость превыше неба,
но так ищите, как нищий - хлеба!..

© Иван Абрамов


БЛАЖЕННІ УБОГІЇ ДУХОМ

Відповіді священнослужителя

БЛАЖЕННІ УБОГІЇ ДУХОМ

Запитання: Що означають слова Господні “Блаженні убогії духом”? Які “убогі” маються тут на увазі?

Відповідь: У запитанні, що його свого часу поставив читач однієї з моїх духовних рубрик, мова йде про першу із Заповідей блаженств Нагірної проповіді Господа нашого Ісуса Христа: “Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне” (Матвія, 5 розділ, 3 вірш). Слово “блаженство” означає “щастя” і, як бачимо, шлях до щастя лежить саме через духовну убогість. Про що тут ідеться? Насамперед необхідно зазначити, що поняття духовної вбогості не є синонімом ущербності, недостатності а чи неповноцінності. Мова тут, безперечно, про інше. Про духовний стан, який є протилежним так званій, як модно нині висловлюватись, світській “крутості”, – ось про що тут ідеться! Тут вбогість позитивна, зі знаком “+”.

“Вбогість”, яка насправді є силою. І силою не в проекції шкали цінностей “сильних світу цього”, але цінностей Божих. “Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваоф” (Захарії, 4 розділ, 6 вірш).
Поняття “бідняки Господні”, – давньоєврейською “ебіонім Ягве”, або “анавім” – “убогі”, – відоме іще з часів Старого Заповіту, і за змістом воно визначається як “лагідні, тихі, смиренні”. Блаженної пам’яті отець Олександр Мень пише з цього приводу у загальновідомій праці “Історія релігії”:
“«Лагідність» і «смирення» – слова, які сильно постраждали від неправильного вживання та хибних асоціацій; смирення легко ототожнюється нині з ханжеською єлейністю, низькопоклонством, принизливою покірністю. Проте смирення в біблійній старозавітній та християнській традиціях розуміється як духовна тверезість і доброта, що є протилежними сп’янінню гординею… Слова «анавім» та «ебіонім» і у євангельські дні означають тих, хто свідомо став на шлях добра й безкорисливості; і саме тому через вісім сторіч після [пророка] Ісаї у Своїй Нагірній проповіді Христос насамперед звернувся до «вбогих», «лагідних», гонимих та шукаючих правду. І про Себе Він каже: «…навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, – і знайдете спокій душам своїм» (Мф. 11.29)”.

Духовна вбогість має іще одне важливе значення. Убогі духом – це ті віруючі й вірні овечки стада Христового, які не зупиняються на досягнутому, серця яких наповнені невгасимою горливістю до Господа, завжди палають очищаючим, зігріваючим, просвітлюючим вогнем Божої любові. Це ті, які постійно прагнуть живої води Божого Слова, є воістину ненаситними у виконанні Волі Божої, і невтомно долають шлях здобуття Духа Святого, шлях до Небесних висот Благодаті. Які ніколи не скажуть з пихатим фарисейським самовдоволенням: “Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого...”, але як дійсно убогі постійно взивають до Господа: “Хліба духовного, хліба насущного дай нам сьогодні!..”

Блаженні убогі духом, бо їх путь – то дорога до святості, шлях до вічного Богоєднання, як і читаємо у Відкритті святому апостолу Івану Богослову: “І Ти [Христе] їх зробив для нашого Бога царями і священиками – і вони на землі царюватимуть!” (Об’явлення, 5 розділ, 10 вірш). Цей “царський шлях” символічно зображений у книзі Вихід у образах синів (плодів віри) священика Аарона, брата Мойсеєвого.

Біблія – Книга символічна, і всі персонажі її тою чи іншою мірою духовно є присутніми у кожному із нас. Священик Божий Аарон (ім’я Аарон означає “Горній”) символізує собою тих віруючих і вірних, які, ставши правдиво убогими духом, тобто смиренними перед Господом, піднялися на висоти досконалості, – на духовні висоти служіння Богові. Ми всі покликані стати отими “царями й священиками” для нашого Бога. Царями – тому що наш розум повинен царювати над нашою плоттю; а священиками – бо нам належить повністю віддатися на волю Божу, присвятити себе Йому, стати духовними “Ааронами”:

“І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову собі за жінку (“Жінка” в біблійній мові – це життя; “чоловік”, відповідно, – віра. Елішева, Єлизавета у перекладі – “Бог є клятвою її”. І це нам належить обрати собі оту “Елішеву” – життя праведне, з’єднане із Богом), і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Іфамара” (Вихід, 6 розділ, 23 вірш).

Ім’я Надав означає “Завзятий”, “Охочий”, “Ревний”, “Горливий”. Це перший плід віри, що його нам належить принести Богові, перша умова й ознака істинного служіння Йому, коли за словом Псалмоспівця “ревність до дому Твойого [о, Господи!] з’їдає мене” (Псалом 68(69), 10 вірш). І якщо є в нас оця “ревність про Боже”, якщо “ходимо не за тілом, а за духом”, якщо “духом умертвляємо тілесні вчинки” і “думаємо про духовне”, а не про тілесне (тобто, коли власне і є “вбогими духом”), – то обов’язково стаємо ми синами Божими по благодаті Христовій, “бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі” (див. Римлянам, 8 розділ). Тоді обов’язково народжується в серці нашому “другий син Ааронів” – Авігу (Авігу, або Авіуд – “Бог – мій батько”). А за ним і третій – Елеазар (Елеазар – “Бог допомагає”, Благодать Божа): тобто усе, чого тільки не попросимо у Отця нашого Небесного в Ім’я Його – дасться нам… А відтак і четвертий, Іфамар (Іфамар – “Острів пальм”, а пальма в Біблії – символ прославлення: згадаймо хоча б славний в’їзд Господа в Єрусалим. Пальмовим віттям та вигуками “Осанна”, “Спасіння” зустрічали Ісуса). Відтак являємо своїм життям, життям своєї родини, церкви, громади твердий, надійний “суходіл” – острів прославлення Божого посеред бурхливого моря пристрастей світу цього, “житейського моря, схвильованого спокус бурею”, – острів істинного Православ’я! Острів, на якому царює Господь...

“Блаженні убогії духом, бо їхнє є Царство Небесне…”

З книги "Іще ніч..." (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 9 декабря 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 27-ма після П’ятидесятниці. Божественна Літургія, архієрейський чин (неділя, 10 грудня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, Євангелія, Євхаристія, Причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень Ісусу Христу звичайний ("На всяку потребу").

Заняття недільної школи для дітей - одразу після причастя.

2. Свято апостола Андрія Первозваного. Божественна Літургія, святковий чин (середа, 13 грудня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, Євангелія, Євхаристія, Причастя;
- святкова проповідь;
- помазання святим єлеєм;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- молебень Андрію Первозваному, святковий;
- літія за в Бозі спочилих.

Триває Різдвяний піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 8 декабря 2017 г.

В руки Твои, Господи...

Если ты отдал себя в руки Божьи, то с тобой ничего не случится кроме того, на что есть Его воля. В руки Твои, Господи, предаю дух, душу и тело мои. Здоровье мое, семью мою, работу мою, достаток, благополучие и безопасность мои… Ты же меня благослови. Ты меня помилуй. И жизнь вечную даруй мне. Аминь...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 7 декабря 2017 г.

Осуждение, осуждение, осуждение…

Осуждение, осуждение, осуждение…
«Если бы вы знали, что значит: милости хочу, а не жертвы, то не осудили бы невиновных» (Матф.12:7).
«Не судите, и не будете судимы; не осуждайте, и не будете осуждены; прощайте, и прощены будете» (Лук.6:37).
«Итак, неизвинителен ты, всякий человек, судящий [другого], ибо тем же судом, каким судишь другого, осуждаешь себя, потому что, судя [другого], делаешь то же…» (Рим.2:1)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 6 декабря 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "И этого достаточно (Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "И этого достаточно (Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/Uf6WF_Kgddg

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 5 декабря 2017 г.

Ни о чем не жалей

Ни о чем не жалей. Ибо и это гордыня...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


воскресенье, 3 декабря 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/Ws5agHcf7UQ


О, нелегко далось единство мне...

О, нелегко далось единство мне!
Душа металась и жила в огне.

Как много дней, как много лет подряд
Тянулся этот тягостный разлад,

Разлад с душою собственной моей:
Я беспрестанно прекословил ей,

И, будто бы стеной окружена,
Была сурова и нема она.

В изнеможенье, выбившись из сил,
О снисхожденье я ее просил.

Но если б снизошла она к мольбам,
О том бы первым пожалел я сам.

Она хотела, чтобы я без слез,
Без тяжких жалоб бремя духа нес.

И возлагала на меня она
(Нет, я - я сам) любые бремена.

И наконец я смысл беды постиг
И полюбил ее ужасный лик.

Тогда сверкнули мне из темноты
Моей души чистейшие черты.

О, до сих пор, борясь с собой самим,
Я лишь любил, но нынче я любим!

Моя любовь, мой бог - душа моя.
С самим собой соединился я…

© Ибн аль-Фарид. "Большая касыда"


БОГОРОДИЦЕ, ДІВО, РАДУЙСЯ!..

Відповіді священнослужителя

БОГОРОДИЦЕ, ДІВО, РАДУЙСЯ!..

Запитання: Чому православні християни й католики вшановують Діву Марію, називаючи Її Богородицею? Чи правильно ми робимо, коли молимось до Неї? Адже сказано: “Немає іншого Ймення під небом, яким би ми могли спастися, окрім Імені Ісусового!”

Відповідь: Безумовно, немає іншого Імені! Бо “Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням” (Дії 10.43). Бо “…нема ні в кім іншім спасіння” (Дії 4.12)… Але ж ми і не просимо Богородицю спасти нас Своєю силою, а тільки молитвами Своїми! Бо сказано: “Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового” (Гал. 6.2); “…признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!” (Як. 5.16). А хто з братів та сестер наших по вірі є більш праведним, аніж Всесвята Діва? Хто сподобився найвищої честі – стати Матір’ю Бога нашого не тільки духовно, як про це читаємо у Мф. 12.49, але й буквально? Кого найщасливішою, найблаженнішою вважають усі роди віруючих та вірних синів Божих по благодаті Христовій? Кого іще прославляє Церква як “чеснішую від херувимів і незрівнянно славнішую від серафимів”? От тому ми й молимося (звертаємося з проханням про заступництво) до Неї, як до дійсно Святої Праведниці, Яка здобула уже во Святая Святих усю повноту духовного сходження та спілкування з Триєдиним Богом. І Яка духом, душею та тонким, духовним, прославленим тілом Своїм перебуває нині перед Небесним престолом Господнім, та возносить до Нього святі й ревні молитви Свої за нас.

Те, що ми просимо Пріснодіву Марію молитися за нас до Божественного Свого Сина, зовсім не є спробою перекласти увесь тягар молитовних зусиль лише на Її плечі. Кожен сам за себе дає відповідь перед Богом. Але “…де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, – там Я серед них”, – говорить Господь. Тому-то сама ідея єднання Тіла Христового освячена волею Божою, а отже, наше молитовне спілкування зі святими угодниками й Богородицею зокрема, як власне і з усіма членами Церкви, є справою богоугодною і Богом благословенною. Церква земна, воююча, підносить не лише свій голос в молитві до Господа, але й просить молитовного єднання, молитовної допомоги у Церкви Небесної, торжествуючої. І тоді ревна, спільна молитва Єдиної Святої Соборної і Апостольської Вселенської Церкви Божої, “як кадило запашне”, возноситься до Отця нашого, що на Небі, – і вібрація кожного нашого серця зливається у гармонійному єднанні з чистими, світлими духовними вібраціями тих святих, благословенні імена яких ми призиваємо своїми устами. Тоді Божественний акорд всеперемагаючого молитовного пориву змітає усі перешкоди, руйнує всі перепони на шляху нашого єднання із Божеством!..

Наші брати-протестанти, хибно розуміючи догмати православної церкви, не сприймають практики вшановування Божої Матері. Набір запитань-заперечень опонентів православ’я на протязі сторіч залишається незмінним, і я спробую коротко дати відповіді на них, ґрунтуючись виключно на Святому Письмі. Сподіваюсь, вони якщо і не похитнуть підвалини ортодоксального протестантизму, то хоча б висвітлять позицію традиційної деномінації…

Запитання: Де бачимо у Святому Письмі, що Марія дійсно є Божою Матір’ю?

Відповідь: Апостол пише: “А все оце сталося, щоб збулося сказане пророком від Господа, Який провіщає:
«Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл», що в перекладі є: З нами Бог (зауважте – Бог, а не просто людина)” (Мф. 1.22–23; див. також Іс. 7.14).
“Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Бог в тілі з’явився” (1Тим. 3.16).
Родичка Маріїна, Єлизавета, вітає Її як Матір Божу: “Коли ж Єлизавета зачула Маріїн привіт, затріпотіла дитина в утробі її. І Єлизавета наповнилась Духом Святим,
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: «Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби Твоєї!
І звідкіля мені це, що до мене прийшла Мати мого Господа?” (Лк. 1.41–43).

Запитання: Звідки узято звертання “Цариця Небесна”?

Відповідь: “…по правиці Твоїй [о, Боже] стояла Цариця в офірському щирому золоті” (Пс. 44(45).10).

Запитання: З чого видно, що Марія народила Спасителя не від смертного чоловіка, але від Духа Святого?

Відповідь: “А Марія озвалась до Ангела: «Як же станеться це (зачаття), коли мужа не знаю?»…
І Ангел промовив у відповідь Їй: «Дух Святий злине на Тебе, і Всевишнього сила обгорне Тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!»” (Лк. 1.34–35).
“…ось з’явивсь йому (Йосипу) Ангел Господній у сні, промовляючи: «Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в Ній – то від Духа Святого»” (Мф. 1.20).

Запитання: Чому православна церква називає Діву Марію Пріснодівою (тобто завжди Дівою – Тією, Яка зберегла Своє Дівоцтво і дітей інших не мала)?

Відповідь: Пророк Єзекіїль передрік про Неї: “І сказав мені Господь: «Брама ця буде замкнена, не буде відчинена, і ніхто не ввійде в неї, бо в неї ввійшов Господь, Бог Ізраїлів, і вона буде замкнена»” (Єзек. 44.2).

Запитання: А як же тоді біблійні відомості про братів та сестер Ісусових – чи вони не діти Її? (див. Мф. 12.47–50; 13.55–56).

Відповідь: Ні, бо слово “брати” єврейською та арамейською мовами означає взагалі близьких родичів. Так двоюрідні чи троюрідні брати також називалися просто братами (див. Левит 10.4; 1Пар.(1Хр.) 23.22). Тут маються на увазі або діти Йосипа від першого шлюбу, або двоюрідні брати Ісуса по Матері. Та й якби Пресвята Діва мала інших дітей окрім Ісуса, то Він і не доручав би Її учневі Своєму Іванові, кажучи з хреста:
“«Оце, Жоно, Твій син!»
Потім каже до учня: «Оце мати твоя!» І з тієї години той учень узяв Її до себе” (Ів. 19.26–27).
Адже Яків, брат Господній, тривалий час був єпископом Єрусалимським (див. Гал. 1.19), та й інші сини Йосипа були в Єрусалимі (Мф. 13.55).

Запитання: Чи не вказують слова Ісусові “Бо хто волю Мого Отця, що на Небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!” (Мф. 12.50) на те, що Христос знехтував Свою Матір, відмовився від Неї?

Відповідь: Хіба може Той, Хто дав Закон Божий і п’яту Заповідь “Шануй батька й матір своїх” зокрема, порушити хоча б одну йоту із цього Закону? Безперечно ж, ні! У наведеній цитаті Спаситель каже про духовний зв’язок Його та учнів. Навіть будучи розіп’ятим на хресті Він піклувався про Свою Пречисту Матір. Вона також була ученицею Його проповіді і не відділялася від учнів Його: “Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, Матір’ю Ісусовою, та з братами Його” (Дії 1.14).

Запитання: Чому православні у молитві проголошують: “Пресвятая Богородице, спаси нас!” Адже один у нас Спаситель – Христос Господь? (див. Дії 4.12).

Відповідь: Насправді відповідь на поставлене запитання знаходиться на початку цієї публікації. Але іще раз підкреслю: не Своєю силою, а Силою Божою! Подібно, як наголошує апостол народів Павло: “Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!” (1Тим. 4.16). Або: “…може… і спасу декого з них” (Рим. 11.14).

Завершити дану статтю хочу величним гімном Богородиці, що його співає Церква під час богослужінь, – гімном, складеним на основі уривків із Святого Письма:
“Богородице, Діво, радуйся! Благодатна Маріє, Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами, і благословен Плід лона Твого, бо Ти породила Спаса душ наших.

Достойно є поправді величати Тебе, Богородице! Завжди блаженну та пренепорочную, і Матір Бога нашого.

Чеснішую від херувимів і незрівнянно славнішую від серафимів, що породила Бога Слово непорочно. Істинну Богородицю, Тебе величаємо!”

З книги "Іще ніч..." (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 2 декабря 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 26-та після П’ятидесятниці. Божественна Літургія, архієрейський чин (неділя, 3 грудня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, Євангелія, Євхаристія, Причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- акафіст перед чудотворною іконою “НЕВИПИВАНА ЧАША” - за тих, хто потерпає від духів злоби піднебесних пияцтва, куріння та наркоманії (кожна перша неділя місяця);
- панахида за в Бозі спочилих.

Заняття недільної школи для дітей - одразу після причастя.

2. Свято Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії. Божественна Літургія, святковий чин (понеділок, 4 грудня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, Євангелія, Євхаристія, Причастя;
- святкова проповідь;
- оголошення, вітання з днем народження;
- спуск надбрамної ікони, святкове помазання;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- молебень до Богородиці, святковий;
- літія за в Бозі спочилих.

Триває Різдвяний піст. В понеділок, свято Введення, на трапезі дозволяється риба.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПІДТРИМКА МІСІЙНОГО СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 1 декабря 2017 г.

Ни о чем не жалей

Ни о чем не жалей. Если бы не эта скорбь, как бы научился радоваться скорби...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php