воскресенье, 30 апреля 2017 г.

Одна дорога к Богу, а другая к кесарю...

«Одна дорога к Богу, а другая к кесарю, и идти по обеим сразу церковь не может, иначе она кончит казнью Христа…» (Инок Вассиан. Ответ на послание Иосифа об осуждении еретиков)


“ВІН ВОСКРЕС, НЕМА ЙОГО ТУТ!..”

Недільне Євангельське читання. Неділя 3-тя після Пасхи, святих жон-мироносиць.

“ВІН ВОСКРЕС, НЕМА ЙОГО ТУТ!..”

 В Неділю святих жінок-мироносиць читаємо Євангеліє від Марка:
 “...Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його (тіло померлого Ісуса, що лежав у гробовому склепінні, — О. В.). І на світанку дня першого в тижні (в Ізраїлі це неділя, — О. В.), як сходило сонце, до гробу вони прибули і говорили одна одній: «Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?» А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий... І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, — і жахнулись вони... А він промовляє до них: «Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп’ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були. Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, — там Його ви побачите, як Він вам говорив» (Галілея – коло, символ вічності, — О. В.). А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, — бо боялись...” (див. Мк. 15.43 — 16.8).

 Він воскрес, — нема Його тут! Які чудові слова! Яку радість вселяють вони в серця вірних! Немає у гробі. Воскрес! Вийшов із гробу і йде на висоти вічності. Торує нам, учням Своїм, шлях до Галілеї, шлях до життя вічного. Там зустрінемо Його, бо Він є перворідним поміж багатьма братами. Він “смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував”! Він є Шлях і Правда, і Життя. Він є шлях правди, що веде в життя вічне! Він показав нам шлях до спасіння: розіп’яти в собі гріх разом з Христом, вмерти для гріха разом з Ним, а відтак і воскреснути в життя вічне знову ж таки разом з Ісусом. Бо, як сказав св. ап. Павло: “Я розп’ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені” (Гал. 2.19 — 20). “Я щодень умираю (для гріха, — О. В.)” (I Кор. 15.31). Христос воскрес, то воскреснемо й ми! (див. I Кор. 15 розд.). Воскреснемо, вийдемо з гробів наших сердець, перетворимо їх з склепів бездуховних на храми Духа Святого, а відтак і повністю зіллємось на Божественних висотах вічності з Тим, Хто всюди є і все наповнює, щоб збулося написане: “І так завжди з Господом будемо” (див. I Сол. 4.13 — 18).

 Він воскрес, — нема Його тут! Ці слова мають ще один, не менш важливий зміст. В бібл. мові гріб, печера, шатро, намет в негативному розумінні — символ задогматизованості, консерватизму. Господь не вміщається ні в які догматичні рамки. Догмат (грецьк. “визначення істини”) потрібен як перший щабель для Богопізнання, як основа, фундамент, азбука. Догмати віри — це абетка, необхідна дитині для того, щоб навчитися читати. Буква, з якої все починається. Але коли дитина виростає в “Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти” (див. Ефес. 4.13), стає “мужем з відкритим оком“, отримує “крила орлині”, — догмат стає лише опорою для злету на висоти Духа. Як сказав св. Кирило Єрусалимський (315 — 387 рр.): “Є два ступені віри: віра догматична, погодження душі, вона від людини. Але це тільки засіб для стяжання іншої віри, дару благодаті, що подається Христом. Ця віра вища за людську міру, вона озаряє душу і дає їй бачення Бога...”.

 Нема Його тут! Воскрес! Коли ми хочемо заключити Істину в якісь жорсткі і непохитні рамки — ми вбиваємо її. Коли ми зупиняємось в своєму розвитку — ми перетворюємось на соляний стовп, консервуємось — “пам’ятайте про жінку Лотову!” (див. Лк. 17.32; Бут. 19.26). Коли ми робимо собі подобу Бога, уявляючи Його так, як можемо вмістити, і не залишаючи місця для розвитку, — ми робимо з Нього мертвого ідола, а відтак порушуємо другу Заповідь Господню. Живий Господь! І не вміщається ні в які догматичні шатра. Але як часто хочеться нам Його зв’язати, обмежити своїм розумінням, зробити “кишеньковим”! Коли в момент Преображення Господнього учням Христовим відкрилися нові, не знані іще ними висоти Істини, — вони одразу загорілися бажанням “застовбити“ її, зодягти Божественний зміст в жорстку людську форму, поставити догматичні намети для Закону, Пророків, Новозавітного вчення Христового. “І озвався Петро та й сказав до Ісуса: “Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатра: для Тебе один, і один для Мойсея, і один для Іллі”. Та Господь навіть не відповів на цю ідею (див. Мф. 17.1 — 9).

 Він воскрес, — нема Його тут! Немає Його ні в яких обмежених рамках, бо Він всюди є і все наповняє. Сотні різноманітних конфесій існують на сьогоднішній день, і кожна заявляє свою монополію на істину в останній інстанції. Кожна проголошує: “Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого” (див. Об. 3.17). Багатий на віру, на розуміння істини, на праведність. Кожна заявляє: Тільки у нас Христос! Не вірте. Христос там, де є віра, що чинна Любов’ю. Дух Святий ходить там, де хоче, а не там, де наказують Йому ходити людські канони і хартії. По вірі, а не по канонах дає Господь Благодать. І овечки Господні — в усіх дворах, а не тільки “Тут” чи “Отам”: “Тоді, як хто скаже до вас: “Ото, Христос тут” чи “Отам”, — не йміть віри (див. Мф. 24.21 — 27).

 Нема Його тут! Він воскрес! І щоб дістатися до Нього в будь-якому “домі” — конфесії чи громаді, — треба зламати дах. За буквою побачити дух, за формою — зміст. Бо не внесемо паралізовану, розслаблену віру свою, розуміння своє до Лікаря душ і тіл наших ні через вікна офіційного бачення, світогляду тієї чи іншої конфесії, ні через двері обрядів, церемоній, канонів. Бо багато народу, багато людського домішано до них. “А що через народ до Нього наблизитись не могли, то стелю розкрили, де Він був...” (див. Мк. 2.1 — 12).

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 29 апреля 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 3-тя після Пасхи, святих жон-мироносиць. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 30 квітня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень Ісусу Христу звичайний.

Заняття недільної школи для дітей (дві групи) одразу після причастя.

Середа-п’ятниця – піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 28 апреля 2017 г.

«Око за око и зуб за зуб»

«Око за око и зуб за зуб» – здесь взгляд за (на) взгляд и разумение за разумение… Вопрос не в цитатах, вопрос в их понимании. Господь дает нам возможность толкования Священного Писания в меру духовного опыта, «кто как может вместить». Каждый слышит то, что готов, или хочет услышать. Чем выше духовный уровень – тем меньше суда, жесткости и упрямства…
«Немощного в вере принимайте без споров о мнениях. Всякий поступай по удостоверению своего ума» (К Римлянам 14:1-5).
«А если бы кто захотел спорить, то мы не имеем такого обычая, ни церкви Божии...» (1-е Коринфянам 11:16)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 27 апреля 2017 г.

Богослужение есть смирение и молитва

Богослужение есть смирение и молитва. Молись и смиряйся, смиряйся и молись…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 26 апреля 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Я познал... (Осознание)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Я познал... (Осознание)" (ВИДЕО): https://youtu.be/Y4B0FSK48jk

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 25 апреля 2017 г.

Начало всего – Господь

Начало зла – гнев, начало гнева – страх, начало страха – желание, начало желания – гордыня. Начало всего – Господь…
«Потому что тварь покорилась суете не добровольно, но по воле Покорившего ее, в надежде, что и сама тварь (здесь: по своей воле, добровольно) освобождена будет от рабства тлению в свободу славы детей Божиих» (Рим.8:20,21).
«Я образую свет и творю тьму, делаю мир и произвожу бедствия; Я, Господь, делаю все это…» (Ис.45:7)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


понедельник, 24 апреля 2017 г.

Антипасха. Неділя 2-га після Пасхи, провідна. Ап. Фоми. Божественна літургія (ВІДЕО)

Антипасха. Неділя 2-га після Пасхи, провідна. Ап. Фоми. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 23 квітня 2017 року Божого).

Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ), м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/uVtQLC0Gulk


ПРОВОДИ

ПРОВОДИ
Спомин померлих у Світлу Седмицю.

Наступна, друга неділя після Пасхи називається за церковною традицією Антипасхою (від грецьк. “замість Пасхи” — друга, нова Пасха). Вона має іще назву Неділі про Фому, або Фоминої неділі. Служба цього дня присвячена спогаду про осязання ап. Фомою ран воскреслого Христа.

Антипасха, як оновлений спогад про Пасху на восьмий день, знаменує собою вічну радість християн, пов’язану з Воскресінням Христовим. Число 8 в біблійній мові символізує початок нового етапу, нового життя, нової седмиці. Саме перша неділя після Великодня є в нас Неділею провідною, або ж Проводами. Проводи — це урочисті поминки, Великдень для померлих. Часто їх плутають з так званим Навським великоднем, відзначення якого, на відміну від Проводів, не освячене церковною традицією.

Сама назва Навський (або Наський) великдень походить від старослов’янського слова “навь”, або “навьє” — себто мрець. Іншими словами, це Пасха померлих. В деяких місцевостях України таке поминання померлих відоме також під назвою Рахманський великдень. Корені цієї традиції сягають сивої давнини, язичницької доби. Ще з дохристиянських часів ми маємо відомості про обряд поховання у слов’ян, відомий як “тризна”. Згідно з дослідженням митрополита Іларіона (в миру — проф. І.Огієнка), найдавнішу згадку про тризну у слов’ян подає візантійський письменник VII ст. Теофілакт. В Іпатієвому літописі змальована тризна по князю Ігорю у 945 році. Тризна — це поминки, на яких пили і їли, а на деяких могилах справляли ігрища та військові змагання, вірячи, що душі померлих, спостерігаючи за цими дійствами, тішаться з них.

З приходом на слов’янські землі християнства православна церква розпочала боротьбу з язичницькими обрядами, в тому числі й з тризнами. Але ця боротьба не увінчалася повним викоріненням поганських обрядів, хоча вони з часом змінилися, набули інших форм і наповнилися новим змістом. Хоч “родимі плями” давніх язичницьких звичаїв залишились в народних традиціях і донині, безумовно, заслуга Церкви в тому, що докорінно було змінене їхнє першопочаткове поганське ідейне навантаження, і сьогодні ця обрядовість набула духовного християнського змісту. Таким чином за християнського часу з’явився обряд поминання померлих. Це православний похоронний обряд, панахиди, “батьківські поминальні суботи”.

В різних місцевостях України великоднє поминання померлих відбувається в різні дні. І часто через це маємо плутанину місцевих і встановлених Церквою традицій. Так Навський (дехто, не знаючи етимології цього слова, каже Намський) великдень святкується як народна традиція у четвер на Світлому тижні (часом це роблять в четвер на Страсному тижні, а в місцевостях, де він має назву Рахманський, — часто його взагалі справляють окремо і святкують у середу четвертого тижня після Великодня на так зване Переполовення, коли маємо половину терміну між Пасхою і Трійцею). А наступного тижня, тобто на початку Фоминого тижня (в неділю, понеділок або вівторок), урочисто справляють Проводи. І знову ж таки вони в різних місцевостях справляються не в один день (в Галичині бувають й другого дня Великодня). Це також Великдень для померлих, але вже в церковній традиції.

Що стосується обрядової сторони, то наші предки вірили, що на третій день Пасхи необхідно кидати шкаралупки з свячених крашанок у воду, щоб вони пливли до Чорного моря, в країну померлих або ж в країну Рахманів, до якої вони і припливуть якраз в середу Переполовення. З цього, мовляв, мерці Рахмани й довідуються, що в нас, живих, уже Великдень і треба й собі святкувати. Історично таке повір’я можна пояснити тим, що наші предки, подорожуючи, доходили до Індії, де були так звані касти брахманів. І, пов’язуючи ці чудові теплі краї з Раєм, “ірієм”, “вирієм” на Сході, розповідали оповідки про індійських йогів-аскетів, “рахманів”, що є “великі постники і їдять крашанки раз на рік”. Про ці та інші вірування українського народу чудово розповідає митрополит Іларіон у своїй відомій монографії “Дохристиянські вірування українського народу”. Зазначу тільки, що, згідно з народним повір’ям, в Навський великдень суворо забороняється копати землю, щоб таким чином не потурбувати померлих.

Проводи в Україні справляються урочисто. Люди всією сім’єю виїжджають на цвинтарі, ідуть на кладовища, щоб у ці радісні Великодні дні разом пом’янути своїх спочилих рідних та близьких. На могилки запрошуються священики, які освячують їх і служать короткі молебні-панахиди. Рідні та близькі покійних приносять паски, крашанки, святкові страви, і кожна сім’я біля могилки свого рідного, “на гробках”, поминає його за трапезою добрим словом, згадуючи епізоди з життя покійного. Існує також звичай залишати на могилах крашанки, щоб покійник з усіма розділив радість свята. Згодом ці крашанки можуть забирати діти та старці, промовивши молитву за померлого.

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


воскресенье, 23 апреля 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/Y41QfRx8qek


Я как бы поднял взгляд и…

Я как бы поднял взгляд и…

И понял, что я прозрачен и ясен обращенному на меня чистому взору без всяких дополнительных усилий с моей стороны. Мне не надо было ничего ему объяснять — этот взор видел все движения моей души раньше меня самого, ибо именно в нем они возникали. Дело в том, что моя душа и была этим взором. Лампа Ламп светила по-прежнему. Но я увидел, как отражается в ней мое сердце.

Оно не могло биться рядом с Сердцем Сердец. Оно не готово было гореть — о нет, оно просто хотело как можно больше райской халвы на халяву. Оно желало, чтобы его любили и ласкали в его мерзости и бесстыдстве, и чтобы на ложе этого наслаждения рядом с ним возлежал сам Господь.

И когда я постиг это про себя, то, вместо того чтобы отвергнуть свой грех, я отверг показавшее его зеркало. Я устыдился пронзающего меня Божьего взора и бросился в черную бездну, чтобы скрыть свой позор, хоть и знал, что это невозможно…

© Виктор Пелевин. Ананасная вода для прекрасной дамы


ГОСПОДЬ МІЙ І БОГ МІЙ!..

Недільне Євангельське читання.

“ГОСПОДЬ МІЙ І БОГ МІЙ!”
У Неділю про Хому читалося в православних храмах Євангеліє від Івана:
“Того ж дня — дня першого в тижні (в євреїв це — неділя, — О.В.), — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, — бо боялись юдеїв, — з’явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них : «Мир вам!» І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа. Тоді знову сказав їм Ісус: «Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!» Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: «Прийміть Духа Святого! Кому гріхи простите, — простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!»

А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус. Інші ж учні сказали йому: «Ми бачили Господа!»... А він відказав їм: «Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, — не ввірую!»

За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: «Мир вам!» Потім каже Хомі: «Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!» А Хома відповів і сказав Йому: «Господь мій і Бог мій!» Промовляє до нього Ісус: «Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!»

Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записано. Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб віруючи, життя мали в Ім’я Його!” (Ів. 20. 19-31).
До мене, як до священнослужителя і проповідника Слова Божого, часто надходять прохання процитувати уривки із Святого Письма, де вказується на те, що Христос був не тільки істинною людиною, а й Істинним Богом; мав не тільки людську, а й Божу волю. Тобто був не просто людиною, не просто найдосконалішим творінням Божим, а саме Боголюдиною — Богом во плоті. Такі прохання пов’язані з посиленням в останні роки проповіді представників деяких протестантських конфесій, які у своїх догматах відкидають Богочоловічество Господа нашого Ісуса Христа, називаючи Його найдосконалішим, найсвятішим, найдуховнішим, але все-таки творінням. Заради справедливості зазначу, що це стосується в основному релігійної організації “Свідків Єгови”. Більшість же представників протестантизму визнає Нікео-Царгородський Символ Віри, затверджений на 1-му та 2-му Вселенських Соборах (325 — 381 рр.). Для того, щоб з’ясувати істину, давайте звернемось до Святого Письма — єдиного незаперечного джерела інформації.

Євангельське благовістя — це блага (добра) звістка про спасіння , що її приніс на землю Син Божий, Бог Слово, Бог, явленний во плоті. Віра в Ісуса Христа як Єдинородного Сина Божого є твердинею, каменем, духовною підвалиною Церкви. Якось Ісус запитав Своїх учнів: “А ви за кого Мене маєте?” Симон Петро відповів і сказав: “Ти — Христос, Син Бога Живого!” Далі Євангеліє так висвітлює реакцію Ісуса на визнання Його Сином Божим: “А Ісус відповів і до нього промовив: “Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров ( плоть і кров — тут “людина”, — О.В.) тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти скеля (ти, і такі як ти — віруючі і вірні, що ісповідують Мене Єдинородним Сином Божим, — О.В.), і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили адові не переможуть її” (див. Мф. 16. 13 — 18). Під час благовіщення архангела Гавриїла Діві Марії він прорік: “І ось Ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому Ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий...” (Лк. 1. 31—32). Свідчення про Христа як про Сина Божого звучало із уст Самого Бога Отця під час хрещення Ісусового: “Це Син Мій Улюблений ...” (див. Мф. 3.17). Так само і в момент преображення Господнього (див. Мф. 17.5).

Цікаво, що і свідки Єгови, і представники інших конфесій не можуть заперечити Богосинівства Ісусового, але тлумачать його в переносному змісті, як синівство умовне. Для цього, як правило, наводяться такі вірші з Святого Письма: “Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі”, “Я сказав був: “Ви — боги, і сини ви Всевишнього всі, а однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож” (Пс. 81.6 —7), тощо. Так! Усі ми сини Божі по благодаті Христовій (див. Рим. 8.14 — 15; Гал. 4.6 — 7; 1Ів. 3.2). Але Сам Христос — є Син Божий, “Бог Істинний від Бога Істинного, Рожденний, Несотворенний, Одноістотний з Отцем”, бо “Ним і віки Він створив” (див. Євр. 1. 2,5, 8 — 9).

Спробу позбавити Ісуса Божеського достоїнства робили ще фарисеї в часи першого приходу Його. Власне визначення Ісусом Свого Богосинівства і стало офіційним приводом для засудження Його до ганебної смерті на хресті...” Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його. Відповів їм Ісус: “Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?” Юдеї Йому відказали: “Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш ”... Відповів їм Ісус: “Хіба не написано в вашім Законі: “Я сказав: ви боги?” Коли тих Він богами назвав (тут бог від “багатий“— багатими на віру, на знання, на земні й Небесні багатства, що щедрою рукою Господь наділяє усім нам по благодаті своїй, чекаючи від нас у відповідь плодів милосердя та богопізнання, — О.В.), що до них слово Боже було... то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: “Зневажаєш Ти Бога”, через те, що сказав Я: “Я — Син Божий?”; “А люди, які ув’язнили Ісуса, знущалися з Нього та били. І, закривши Його, вони били Його по обличчі і питали Його, примовляючи: “Пророкуй, хто то вдарив Тебе?” І багато інших богозневаг говорили про Нього вони... А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященники й книжники, і повели Його в синедріон свій (синедріон — вищий церковний суд, — О.В. ), і сказали: “Коли Ти Христос, скажи нам”. А Він їм відповів: “Коли Я вам скажу, — не повірите ви...” ...Тоді всі запитали: “То Ти Божий Син ?” А Він їм відповів: “Самі кажете ви, що то Я”... А вони відказали: “Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!” (див. Ів.10.31 — 39; Лк. 22.63 — 71).

Щоб слова “Син Божий” не були витлумачені інакомовно, Священне Писання приєднує до них слово “Єдинородний”, “Однороджений”, тобто Один Єдиний, Який є народженим (а не сотвореним ) від Отця: “Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово (Бог Слово — Предвічний Логос, Христос, — О.В.) Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього постало, і ніщо, що постало, не постало без Нього... І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця... Ніхто Бога ніколи не бачив, — Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був“ (Ів. 1.1 — 3, 14,18)... “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Ів.3.16).

Багато місць із Святого Письма прямо указують нам на Божество Ісуса. Наведу лише декотрі:
Іс.40.3: “Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому
(Ісусу Христу, Богу нашому рівняв стежки в юдейській пустелі бездуховності Іван Хреститель, — О.В.)”

Іс.9.5 : “Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть Ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру”.

1Ів.5.20: “Ми знаємо, що Син Божий прийшов і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого... Він — Бог правдивий і вічне життя !”

Рим.9.5: “... і від них же ( від ізраїльтян, — О.В.) тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний навіки, амінь”.

Іс.54.5: “Бо Муж твій (тут — Церкви, — О.В.), Творець твій, — Господь Саваоф Йому Ймення (до речі, Саваоф, “Бог воїнств”, “Бог воюючий”— одне з Імен Божих, а не тільки Ягве (Єгова, “Сущий” ), — О.В.), а твій Викупитель — Святий Ізраїлів (Христос , — О.В.), — Він Богом усієї землі буде званий!”

1Тим.3.16: “Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Бог явився во плоті”.

Мф.1.23: “Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Емануїл, що в перекладі є З нами Бог (Бог, а не просто людина!, — О.В.)”

Євр. 1.8 — 9: “А про Сина [сказано ]: “Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання — берло праведності. Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радості більше, ніж друзів Твоїх”.

Тита 2.11 — 14 : “Бо з’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно і побожно в теперішнім віці і чекали блаженної надії та з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Ісуса Христа”.

Ів.20.19 — 31 : “І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: «Мир вам!» Потім каже Хомі: «Простягни свого пальця сюди та й на руки Мої подивись. Простягни й свою руку і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!» А Хома відповів і сказав Йому: «Господь мій і Бог мій!”.

І, нарешті, останнє. Чи можете ви назвати хоча одну людину на землі, яка була б безгрішна? Ні! Праведна — так, свята — так, але безгрішна? Це прерогатива лише Самого Бога! І поки ми в тілі — то відчуваємо в членах своїх закон плоті (див. Рим. 7.23), і коли кажемо, що гріха не маємо, то обманюємо самих себе (див. 1Ів. 1.8). А Христос — жив во плоті, і був безгрішним! Яких іще доказів Богочоловічества Ісуса Христа нам шукати?

Господь мій і Бог мій!

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 22 апреля 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Антипасха. Неділя 2-га після Пасхи, провідна. Ап. Фоми. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 23 квітня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- роздача Артоса, архієрейське благословення;
- Велика (Вселенська) панахида;
- освячення води, хрестиків, ікон.

Заняття недільної школи для дітей відміняються. Пасхальні канікули.

Середа-п’ятниця – помірний піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 21 апреля 2017 г.

Итак, будем отличать священное от несвященного

Следует отделять святое от не святого. Разве Господь запрещает нам любить высшей, Христовой любовью? Просто не нужно путать любовь и животную страсть. Дружба – какое прекрасное слово. Истинная любовь духовна. Бог и есть – Любовь:

«Заповедь новую даю вам, да любите друг друга; как Я возлюбил вас, так и вы да любите друг друга. По тому узнают все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою...» (От Иоанна 13:34,35)

«Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья…» (Прит.17:17)

Но: «Или не знаете, что неправедные Царства Божия не наследуют? Не обманывайтесь: ни блудники, ни идолослужители, ни прелюбодеи, ни малакии, ни мужеложники, ни воры, ни лихоимцы, ни пьяницы, ни злоречивые, ни хищники – Царства Божия не наследуют…» (1-е Коринфянам 6:9,10)

Итак, будем отличать священное от несвященного, и нечистое от чистого…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 20 апреля 2017 г.

Зло появилось на свет не случайно

Зло появилось на свет не случайно. «Ибо думаю, что нынешние временные страдания (боль, страх, сомнения) ничего не стоят в сравнении с тою славою (божественной благодати – мир и радость во Святом Духе), которая откроется в нас.
Ибо тварь (ибо все творение, в т.ч. человек) с надеждою ожидает откровения сынов Божиих (рождения человека духовного, свободного, совершенного), потому что тварь покорилась суете не добровольно (не случайно), но по воле Покорившего ее (но по замыслу Творца), в надежде, что и сама тварь (сознательно, добровольно) освобождена будет от рабства тлению (от рабства закону плоти, животным инстинктам) в свободу славы детей Божиих (в осознание, в обожение, в ангельскую свободу благодати).
Ибо знаем, что вся тварь совокупно стенает и мучится доныне (скорбь – смирение – благодать – спасение как путь духовного совершенствования); и не только [она] (все творение), но и мы сами (человек, также и праведник), имея начаток Духа (совесть, способность к богопознанию, внутреннее стремление, искра Божия, Христос, частица божества в нас; здесь и рожденные свыше, познавшие благодать на благодать), и мы в себе стенаем (страдаем), ожидая усыновления (свободы высшей духовности), искупления тела нашего (освобождения от рабства плоти, формы, индивидуальности)…» (К Римлянам 8:18-23)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 19 апреля 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Освобождение Сознания (Осознание)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Освобождение Сознания (Осознание)" (ВИДЕО): https://youtu.be/4gQLjOQD-eU

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 18 апреля 2017 г.

Спасибо за сослужение...

Спасибо за сослужение...


Світлий понеділок. Престольний празник. Божественна Літургія (ВІДЕО)

Світлий понеділок. Престольний празник. Божественна Літургія, архієрейський пасхальний чин (понеділок, 17 квітня 2017 року Божого). Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ), м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/0P4cCFaIDbg


понедельник, 17 апреля 2017 г.

У святковий вечір...

У святковий вечір... https://youtu.be/22ck1tXFuCQ


О Ты, пространством бесконечный...

О Ты, пространством бесконечный,
Живый в движеньи вещества,
Теченьем времени превечный,
Без лиц, в трех лицах Божества,
Дух всюду сущий и единый,
Кому нет места и причины,
Кого никто постичь не мог,
Кто все Собою наполняет,
Объемлет, зиждет, сохраняет,
Кого мы нарицаем — Бог!

Измерить океан глубокий,
Сочесть пески, лучи планет,
Хотя и мог бы ум высокий,
Тебе числа и меры нет!
Не могут Духи просвещенны,
От света Твоего рожденны,
Исследовать судеб Твоих:
Лишь мысль к Тебе взнестись дерзает,
В Твоем величьи исчезает,
Как в вечности прошедший миг.

Хаоса бытность довременну
Из бездн Ты вечности воззвал;
А вечность, прежде век рожденну,
В Себе Самом Ты основал.
Себя Собою составляя,
Собою из Себя сияя,
Ты свет, откуда свет истек.
Создавый все единым словом,
В твореньи простираясь новом,
Ты был, Ты есть, Ты будешь ввек.

Ты цепь существ в Себе вмещаешь,
Ее содержишь и живишь;
Конец с началом сопрягаешь
И смертию живот даришь.
Как искры сыплются, стремятся,
Так солнцы от Тебя родятся.
Как в мразный, ясный день зимой
Пылинки инея сверкают,
Вратятся, зыблются, сияют,
Так звезды в безднах под Тобой.

Светил возженных миллионы
В неизмеримости текут;
Твои они творят законы,
Лучи животворящи льют;
Но огненны сии лампады,
Иль рдяных кристалей громады,
Иль волн златых кипящий сонм,
Или горящие эфиры,
Иль вкупе все светящи миры,
Перед Тобой — как нощь пред днём.

Как капля, в море опущенна,
Вся твердь перед Тобой сия;
Но что мной зримая вселенна,
И что перед Тобою я? —
В воздушном океане оном,
Миры умножа миллионом
Стократ других миров, и то,
Когда дерзну сравнить с Тобою,
Лишь будет точкою одною;
А я перед Тобой — ничто.

Ничто! — но Ты во мне сияешь
Величеством Твоих доброт;
Во мне Себя изображаешь,
Как солнце в малой капле вод.
Ничто! — но жизнь я ощущаю,
Несытым некаким летаю
Всегда пареньем в высоты.
Тебя душа моя быть чает,
Вникает, мыслит, рассуждает:
Я есмь — конечно, есь и Ты.

Ты есь! — Природы чин вещает,
Гласит мое мне сердце то,
Меня мой разум уверяет;
Ты есь — и я уж не ничто!
Частица целой я вселенной,
Поставлен, мнится мне, в почтенной
Средине естества я той,
Где кончил тварей Ты телесных,
Где начал Ты Духов небесных
И цепь существ связал всех мной.

Я связь миров, повсюду сущих,
Я крайня степень вещества,
Я средоточие живущих,
Черта начальна Божества.
Я телом в прахе истлеваю,
Умом громам повелеваю;
Я царь, — я раб, — я червь, — я бог! —
Но будучи я столь чудесен,
Отколь я происшел? — Безвестен;
А сам собой я быть не мог.

Твое созданье я, Создатель,
Твоей премудрости я тварь,
Источник жизни, благ Податель,
Душа души моей и Царь!
Твоей то правде нужно было,
Чтоб смертну бездну преходило
Мое бессмертно бытие;
Чтоб дух мой в смертность облачился
И чтоб чрез смерть я возвратился,
Отец! в бессмертие Твое.

Неизъяснимый, непостижный!
Я знаю, что души моей
Воображении бессильны
И тени начертать Твоей.
Но если славословить должно,
То слабым смертным невозможно
Тебя ничем иным почтить,
Как им к Тебе лишь возвышаться,
В безмерной разности теряться
И благодарны слезы лить...

© Гавриил Державин. "Бог"


воскресенье, 16 апреля 2017 г.

Світле Христове Воскресіння - Пасха, Великдень. Всенічне Богослужіння (ВІДЕО)

Світле Христове Воскресіння - Пасха, Великдень. Всенічне Богослужіння: Пасхальна Утреня та Божественна Літургія, архієрейський чин (неділя, 16 квітня 2017 року Божого). Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви, м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/MCHNrTbbvQk



НАША ПАСХА — ХРИСТОС!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

НАША ПАСХА — ХРИСТОС!

Пасха Старозавітня стала прообразом Новозавітньої Пасхи. Як в старозавітні часи був посланий Богом Мойсей — “найлагідніша за всяку людину, що на поверхні землі” (див. Числа 12.3), щоб вивести народ Ізраїля з єгипетського рабства, — так 1250 років потому послав Господь Сина Свого Однородженого, щоб вивести нас із рабства гріха. “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, — той вже засуджений, що не повірив в Ім’я Однородженого Сина Божого” (Ів. 3.16 — 18).

Сказав Господь: “Вірою спасетесь!” І як в старозавітні часи віра в майбутній прихід Агнця Непорочного, Месії — Христа (євр. “Месія” “Мешіах” – грецьк. “Христос” – укр. “Помазаник Божий” — Той, Хто помазаний Благодаттю Святого Духа звершити місію спасіння), спасла народ віри від гніву Божого, так і в часи Нового Заповіту віра у викупну жертву Спасителя і грядущий прихід Його у славі, спасає віруючих і вірних від вічного засудження.

В старозавітні часи виразом цієї віри було помазання вхідних дверей будинків нащадків Авраама кров’ю жертовного ягняти, а згодом щорічне святкування Пасхи Господньої — вічної постанови для всіх поколінь народу Божого. В часи ж Нового Заповіту виразом віри є принесення в нашому житті плодів цієї “віри, що чинна любов’ю”, принесення плодів Любові — довготерпіння, милосердствування, доброзичливості, скромності, смиренності, поміркованості, щедрості, лагідності й доброти, правдолюбства. Плодів Милосердя і Богопізнання.

В книзі Відкриття Господь звертається до нас: “Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною...” (Відкр. 3.20). От воно, помазання дверей нашого серця, — помазання вірою! Прийняття в наше життя, нашу кров крові Ісусової, життя Ісусового. Реа лізація в нашому житті Його життя. Прийняття крові і плоті Його в нашу кров і плоть. Бо коли ми причащаємось, приймаємо в своє життя Новозавітнє вино вчення Його, Вчення Любові, що змінює наш розум і звеселяє серце кожного християнина, то воно стає кров’ю Христовою в нас. Бо коли ми причащаємось, приймаємо всім єством своїм хліб духовний Слова Божого, що є найнеобхідніший для нас, для нашої суті, хліб наш насущний, то він стає плоттю Христовою в нас. Це і є та вечеря Господня, це і є та Пасха Новозавітня! Пасха, перестрибування, перехід (“пасха“, “песах” — євр. “перехід”, “перескочення” із стану рабства гріха в стан свободи духа! Пасха, перехід з країни, де править “світоправитель темряви віку цього” в Обіцяну Землю торжества Правди! Перехід з царства “духів злоби піднебесних” в Царство Небесне, Царство Любові, Царство Боже! І цей шлях, цей перехід, це перескочення, ця Пасха — Христос! Як сказав св. ап. Павло: “Отож очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні (от вони, старозавітні опрісноки! — О. В.), бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, а ні в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти та правди!” (1 Кор. 5.7).

Наша Пасха — Христос. Він є Той “Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!” (див. Ів. 1.29). Він є Той, Хто показав нам шлях до спасіння, бо Він і є Той Шлях, Той Перехід, Те Перестрибування, Та Пасха! Як і сказав Він: “Я — Дорога, і Правда, і Життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Ів. 14.6). Він є Ті Двері в Царство Боже, як і сказано: “Я — двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться”... (Ів. 10.9). Він є Той, Хто зробив нас братами Своїми, ставши “перворідним між багатьма братами”. “І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив” (Рим. 8.28 —30).

Христос — перворідний. Він першим пройшов шлях від смерті до життя, як і співається у ці дні в тропарі (основній пісні) свята: “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував”. Він, будучи безгрішним, явився “в подобі грішного тіла”, і проклав нам шлях через розп’яття і смерть у воскресіння життя. І ми, що знаходимось в гробах, чиї серця наповнені духовною мертвячиною гріха й беззаконня, ненавистю, лихою пожадливістю та зажерливістю, гординею та нелюбовністю, повинні стати на вказаний нам шлях спасіння. Повинні розіп’яти в собі гріх разом з Христом — розіп’яти, розкаятись, визнати своє беззаконня перед Господнім лицем; ми повинні вмерти для гріха разом з Христом — зупинитись на шляхах своїх, припинити чинити гріх, бо віра без діл мертва; і тоді ми й воскреснемо духовно разом зо Христом у життя вічне!

Наша Пасха — Христос. І не дай нам Бог принижувати величну суть торжества Пасхи до світського, заземленого розуміння цього свята, як слушної нагоди поласувати шинкою, крашанками та паскою. До речі, паска — святковий кулич — є не що інше, як відгомін наших прадавніх язичницьких обрядів, а звичка “святити паску“ — вимушений компроміс церкви з язичництвом, корені якого вже загубилися у глибині віків, і відноситься цей звичай до так званого двоєвірства, яке гостро викрив у своїй праці “Дохристиянські вірування українського народу” блаженної пам’яті митрополит Іларіон (в миру — професор Іван Огієнко). Зокрема в розділі “Жертви й обряди” читаємо: “Найстарші жертовні церковні приноси — це канун і кутя, що спочатку Християнства не дозволялись...

Так само й пізніше до Церкви приносили не тільки свої духовні Молитви, але й хліб, булки, мед, полотно, рушники, хустки, плоди, паски, крашанки й т. ін. Великоднє порося й ковбаса, та й сама паска, — це залишок дохристиянських жертов, проти чого сильно виступив у 1591 році осібним друкованим у Львові Посланням Патріарх Царгородський Єремія II. Але всі намагання викинути це з народного життя не дали добрих наслідків, і в Требнику спокійно вміщується «Молитва во єже благословити брашна (споживання, – О.В.) м’яса во Святую і Великую Неділю Пасхи».

Отож, дорогі брати й сестри, пам’ятаймо про суть свята Пасхи, і нехай звучить в наших серцях радісна й велична пісня пасхального канону утрені: “Воскресіння день, просвітимось, люди, Пасха, Господня Пасха, від смерті бо до життя, і від землі до Неба Христос Бог нас привів, пісню перемоги співаючи”...

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 15 апреля 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Світле Христове Воскресіння - Пасха, Великдень. Всенічне Богослужіння: Пасхальна Утреня та Божественна Літургія, архієрейський чин (неділя, 16 квітня 2017 року Божого; початок служби - у суботу, 15 квітня, о 23-00):

- в суботу, о 23-00, читання Апостола перед Плащаницею (Діяння святих апостолів, читають усі вірні, хто бажає);
- о 23-45 Плащаниця переноситься у вівтар;
- о 24-00 Хресний хід навколо храму;
- Пасхальна Утреня;
- оголошувальне слово св. Івана Златоустого;
- Божественна Літургія, архієрейський (пасхальний) чин: загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- оголошення, вітання;
- освячення Артоса, загальне освячення пасок та приносів;
- архієрейське благословення та індивідуальне освячення пасок.

Заняття недільної школи для дітей відміняються - пасхальні канікули.

2. Світлий понеділок. Престольний празник. Божественна Літургія, архієрейський пасхальний чин (понеділок, 17 квітня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, євангеліє, євхаристія, причастя;
- святкова проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- святкове помазання та архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- подячний молебень Христу воскреслому;
- літія за в Бозі спочилих.

Увесь Пасхальний (Світлий) тиждень – загальниця. Піст в середу й п’ятницю відміняється.

У четвер та суботу Світлого тижня, також у неділю Антипасхи (2-га неділя після Пасхи, ап. Фоми, провідна) – проводи (“гробки”). Священики поминають померлих, освячують пам’ятники, звершують пасхальні панахиди на кладовищах міста. На “Рівненському” кладовищі – у Світлий четвер, 20.04.2017, з 9-30 до 13-00 год. На міському кладовищі с. Гаразджа – у Світлу суботу, 22.04.2017, з 10-00 до 15-00 год., та в провідну неділю, 23.04.2017, одразу після літургії.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви. Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


Вечірня Великої п’ятниці. Винос та похорон Плащаниці (ВІДЕО)

Вечірня Великої п’ятниці. Винос та похорон Плащаниці, архієрейський чин (п’ятниця  Страсного тижня, 14.04.2017 р.Б.). Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви, м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/hWH5H3KGNbU


пятница, 14 апреля 2017 г.

Страсна утреня, архієрейський чин (ВІДЕО)

Страсна утреня, архієрейський чин (четвер Страсного тижня, 13.04.2017 р.Б.). Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви, м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/UHyitD6g6Z0


четверг, 13 апреля 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Страсна утреня, архієрейський чин (служимо у четвер Страсного тижня, 13.04.2017 р.Б., о 18-00):

- спільна молитва;
- читання 12-ти страсних Євангелій;
- казання, оголошення, благословення на сон грядущий;
- страсні свічки, вогники додому.

2. Вечірня Великої п’ятниці. Винос та похорон Плащаниці, архієрейський чин (служимо у п’ятницю  Страсного тижня, 14.04.2017 р.Б., о 18-00):

- спільна молитва;
- винос та похорон Плащаниці (канон “Плач Богородиці”);
- казання, оголошення;
- загальне прикладання до Плащаниці;
- благословення на сон грядущий.

3. Світле Христове Воскресіння, Пасха, Великдень. Всенічне Богослужіння: Пасхальна Утреня та Божественна Літургія, архієрейський чин (неділя, 16 квітня 2017 року Божого, початок служби в суботу, 15 квітня, о 23-00):

- в суботу, о 23-00, читання Апостола перед Плащаницею (Діяння святих апостолів, читають усі вірні, хто бажає);
- о 23-45 Плащаниця переноситься у вівтар;
- о 24-00 Хресний хід навколо храму;
- Пасхальна Утреня;
- оголошувальне слово св. Івана Златоустого;
- Божественна Літургія, архієрейський (пасхальний) чин: загальна та індивідуальна сповідь, євхаристія, причастя;
- оголошення, вітання;
- освячення Артоса, загальне освячення пасок та приносів;
- архієрейське благословення та індивідуальне освячення пасок.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви. Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


Что касается закона писанного

Что касается закона писанного, то «те, которые, не имея закона, согрешили, вне закона и погибнут; а те, которые под законом согрешили, по закону осудятся…» (К Римлянам 2:12)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 12 апреля 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Кто я?.. (Осознание)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Кто я?.. (Осознание)" (ВИДЕО): https://youtu.be/tZPuWeZu0ts

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php

вторник, 11 апреля 2017 г.

Три условия принадлежности к виду homo sapiens

Три условия принадлежности к виду homo sapiens – это совесть (духовный закон, внутреннее различение добра и зла), самосознание (отвлеченное мышление, способность к самоанализу) и свободная воля (непреложное право выбора). В этом и состоит в т.ч. образ Божий в человеке…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


понедельник, 10 апреля 2017 г.

Неділя 6-та Великого посту. Вхід Господній в Єрусалим (ВІДЕО)

Неділя 6-та Великого посту. Вхід Господній в Єрусалим (Ваїй, Цвітоносна, або Вербна неділя). Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 9 квітня 2017 року Божого). Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви, м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/UnDHWoGOm6w


воскресенье, 9 апреля 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/XTX193SkOOo


Вхід Господній в Єрусалим (Вербна Неділя)

Вхід Господній в Єрусалим (Вербна Неділя)

Свято, що називається Вхід Господній в Єрусалим або Вербна Неділя, належить до рухомих дванадесятих свят православної церкви. Тобто це свято — одне з найбільших дванадцяти свят православ’я, і святкується воно щороку не в числі, а залежить від дня, на який випадає світле Христове Воскресіння — Пасха. Вхід Господа в Єрусалим відзначається в останню неділю Великого Посту, а отже рівно за тиждень до Великодня.

Час страждань Господа нашого Ісуса Христа наближався, і за шість днів до Пасхи Марія, сестра воскреслого Лазаря, намастила ноги Ісуса дорогоцінним миром. Тим самим вона приготувала тіло Його до погребіння:
“Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих. І для Нього вечерю там спровадили, а Марфа прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли. А Марія взяла літру мира з найдорожчого нарду пахучого (нард — індійська рослина, з якої виготовляються дорогоцінні ароматні мазі — О. В.) і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі миру наповнили дім! І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати: «Чому мира оцього за триста динаріїв не продано, та й не роздано вбогим?» (динарій — римська срібна монета, 1 динарій дорівнював оплаті одного дня роботи працівника, таким чином 300 динаріїв — майже річний заробіток на ті часи — О. В.). А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші і крав те, що вкидали. І промовив Ісус: «Позостав її ти, — це вона на день похорону заховала Мені... Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!” (Ів. 12.1— 8).

І от, нарешті, настав день Славного Входу Господа в Єрусалим:
“А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус, то взяли вони пальмове віття і вийшли назустріч Йому та й кричали: «Осанна! (“Осанна”, євр. “Хошіана” є “Спасай нас!”, “Спасіння!”, — вигук, яким вітали царів-переможців. — О. В.). Благословенний, хто йде у Господнє Ім’я! Цар Ізраїлів!»

Ісус же, знайшовши осла, сів на нього, як написано: «Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!» (Тут глибока символіка. Христос в’їхав в Єрусалим — в занечищене фарисейством місто, яке повинно було б бути духовним Містом правди Божої, священства Божого, підвалиною миру (Єрусалим = “основа або оселя миру”). До уярмленої світом і підзаконним служінням старозавітньої церкви, до лякливої й невірної “сіонської дочки” не на білому коні — символі войовничості, — а на мирній тварині, осляті, як Цар Миру, Чиє Царство не від світу цього. Осел в бібл. мові символізує собою мирян-обивателів, віруючий, проте не завжди вірний народ, що возить на собі лжепророків (згадаймо Валаамову ослицю — див. Числа 22 — 24 розд.; Самсонову ослячу щелепу — волю народу — див. Суддів 15. 14 —17, якою побивав він язичників-філістимлян). Осел — це не олень, що прагне до потоків водних, до живої води Слова Божого, не віруючі й вірні, але ті, кого треба привести до води, — створіння мирне, але впертого серця. І на цьому-то осляті, синові “під'яремної ослиці”, підзаконного життя, і в'їжджає Господь в Єрусалим. На цьому-то новонаверненому, відв'язаному від фарисейського “виноградника недоумкуватого” (див. Прип. 24.30 —34) осляті; в умах цих-то дітей віри, “немовлят”, які іще ссуть молочко й не здатні сприймати тверду духовну їжу, і сів, тобто ствердився Христос. Та, на жаль, не пройде й тижня, як ті ж самі діти у вірі, які так радо підставляли плечі свої Спасителю, але так і залишились “дітьми”, не піднялись, не подорослішали, — з ослячою впертістю гукатимуть: “Розіпни Його”, — О. В.).

А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому. Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих. Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.* Фарисеї тоді між собою казали: «Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!» Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають (Андрій та Пилип — апостоли; — О. В.). Ісус же їм відпо¬відає, говорячи: «Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь. Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе. Хто кохає душу свою, той погубить її, хто ж ненавидить душу свою на цім світі,— збереже її вічне життя (Тут душа — синонім життя. Хто кохає свою душу, той повинен погубити своє старе, гріховне життя; а хто погубить свій гріховний спосіб життя, — той знайде нове, вічне життя в Ісусі Христі — О. В.). Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю... Прослав, Отче, Ім’я Своє!» Залунав тоді голос із неба: «І прославив, — і знову прославлю!» А народ, що стояв і почув, говорив: «Загриміло!» Інші казали: «Це Ангол Йому говорив!» Ісус відповів і сказав: «Не для Мене цей голос лунав, а для вас. Тепер суд цьому світові. Князь світу цього (князь світу цього — сатана, див. Ефес. 2.2; — О. В.) буде вигнаний звідси тепер. І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну» (тут вказівка на розп’яття і на подальше прославлення — воскресіння і вознесення на Небо, — О. В.). А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти. А народ відповів Йому: «Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?» І сказав їм Ісус: «Короткий ще час світло з вами. Ходіть поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде... Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали».

Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них” (Ів. 12.12—36).
Свято Входу Господа в Єрусалим називається також Неділею Ваій (церк.слов. “ваї” — зелені гілки), Вербною і Цвітоносною Неділею, і в пам’ять того, що в Єрусалимі народ зустрічав Господа з пальмовим віттям в руках, на ранішній службі роздаються вірним у церкві зеленіючі гілки верби, що перша навесні прокидається від зимового сну.

В науці про богослужби, літурзіці, читаємо: “Початок свята сягає сивої давнини. Найдавніша вказівка на свято (від III ст. ) належить Мефодію, єпископу Патарському, який залишив повчання на цей день. В IV ст. свято звершувалося урочисто, як про це свідкує Єпіфаній Кіпрський. Багато св. отців IV ст. залишили свої повчання на свято Входу Господнього в Єрусалим. Починаючи з VII ст. багато хто з піснярів, такі як св. Андрій Крітський (VII ст.), преп. Косма Маюмський, Іван Дамаскін (VIII ст.), Федір та Йосип Студіти, імператор Лев Філософ, Феофан та Нікіфор Ксанфопул (IX ст.), — прославили свято піснеспівами, які й нині співає православна церква у цей день”.

Тропар свята: “Загальне воскресіння перед Твоїми страстями, запевняючи, з мертвих воскресив єси Лазаря, Христе Боже, тому ж і ми, як діти, несучи знамена перемоги, виголошуємо Тобі, Переможцеві смерти: Осанна в вишніх, Благословен, Хто йде в Ім’я Господнє!”

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 8 апреля 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Лазарева субота. Таїнство соборування (субота, 8 квітня 2017 року Божого, початок о 16-00):

- загальна сповідь;
- таїнство соборування (маслосвяття, єлеопомазання) - читання семи Євангелій, помазання святою оливою й вином, покладання Євангелія на голови вірних буквами донизу. Молимося за всіх – і за присутніх, і за відсутніх, і за тих, хто по другому разу молиться за ту ж саму хворобу;
- оголошення, священниче благословення.

2. Неділя 6-та Великого посту. Вхід Господній в Єрусалим (Ваїй, Цвітоносна, або Вербна неділя). Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 9 квітня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, євангеліє, євхаристія, причастя;
- святкова проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- освячення верби;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- літія за в Бозі спочилих.

Заняття недільної школи для дітей одразу після причастя.

Триває Великий піст. Після неділі Вербної - Страсний тиждень.

3. Страсна утреня (служимо у четвер Страсного тижня, 13.04.2017 р.Б., о 18-00):

- спільна молитва;
- читання 12-ти страсних Євангелій;
- казання, оголошення, благословення на сон грядущий;
- страсні свічки, вогники додому.

4. Вечірня Великої п’ятниці. Винос та похорон Плащаниці (служимо в п’ятницю  Страсного тижня, 14.04.2017 р.Б., о 18-00):

- спільна молитва;
- винос та похорон Плащаниці (канон “Плач Богородиці”);
- казання, оголошення;
- загальне прикладання до Плащаниці;
- благословення на сон грядущий.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви. Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 7 апреля 2017 г.

БЛАГОВІЩЕННЯ

БЛАГОВІЩЕННЯ

Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці — одне з найбільших двунадесятих свят православної церкви. Щороку воно святкується в один і той же день — 7 квітня за новим стилем (25 березня за ст. ст.).

Свято пригадує нам біблійну подію, що змальована в Євангелії від Луки:
“А шостого місяця від Бога був посланий ангел Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, і з дому Давидового, а ім’я діві — Марія. І ввійшовши до Неї, промовив: «Радій, благодатная, Господь із Тобою! Ти благословенна між жонами!» Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А ангел промовив до Неї: «Не бійся, Маріє, — бо в Бога благодать Ти знайшла! І ось Ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця». А Марія озвалась до ангела: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?»... І ангел промовив у відповідь Їй: «Дух Святий злине на Тебе, і Всевишнього сила обгорне Тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото Твоя родичка Єлизавета — і вона зачала в своїй старості сина (тут мова про Єлизавету, дружину священика Захарія, матір Івана Хрестителя, — О. В.), і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо «для Бога нема неможливої жодної речі!» А Марія промовила: «Я ж Господня раба: нехай буде Мені згідно з словом твоїм!» І відійшов ангел від Неї” (Лк. 1.26 — 38).
Як бачимо, свято пригадує нам благовіщення — принесення вісником Божим, архангелом Гавриїлом, чудової, благої звістки про майбутнє народження від Духа Святого і Марії Діви Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа.

Це свято відзначається з перших часів християнської Церкви. У давніх християн воно мало такі назви: Зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початок викуплення, Благовіщення ангела Марії. І тільки в VII сторіччі свято отримало назву Благовіщення Пресвятій Богородиці.
В науці про богослужби, літургіці, сказано: “Встановлення свята сягає самої глибокої давнини. Відоме святкування Благовіщення уже в III сторіччі (із Слова св. Григорія Чудотворця в цей день). В своїх бесідах св. Іван Златоустий, блаж. Августин, згадують це свято як давнє й відоме церковне свято. Протягом V — VIII сторіч через єресі (на противагу їм, — О. В.), свято особливо було звеличене в Церкві. У VIII ст. св. Іван Дамаскін, а також у ХVIII, Феофан, митрополит Нікейський, — склали канони на це свято, які й дотепер співаються Церквою”.

Яке ж духовно-символічне значення свята? Богородиця стала прообразом Новозавітньої Церкви Божої. Вона є Тією Охоронителькою, Тією Одигітрією (грецьк. — Провідницею), Тією Покровою, що прообразуючим прикладом Свого праведного життя, предстоянням Своїм перед Господом, молитвами Своїми охороняє і вказує дорогу Церкві Христовій.
Богородиця є не тільки символом і прообразом Новозавітньої Церкви. Вона — невід’ємна частина цієї Церкви, а саме Церкви Небесної, торжествуючої. Вона ж завжди духовно перебуває і в Церкві земній, воїнствуючій. Вона є Тією Побідоносною Воєводою, Яка завжди присутня в житті Церкви і символічно, як прообраз Церкви Христової, і буквально, як об’єднуючий дух святості й праведності Церкви, як одухотворена плоть, одухотворене, духовне, а не душевне, Тіло Христове.

Вона є завжди присутньою в Тілі Христовому, в Церкві Божій, як Богородиця, що народжує від Духа Святого дитину мужеської статі — спасаючу, Богопомазану, Богоосвячену віру.
Вона є завжди присутньою в Церкві Христовій, як Пріснодіва (“прісно”— церк. слов. “завжди”), — тобто як Та, що завжди залишається Дівою, і, як терновий кущ, колеться, відкидає від себе все нечисте, все світське, все матеріальне, плотське, життєве, душевне. Як Та, що не запліднюється нічим нечистим, але тільки Духом Святим, і є Невістою Неневісною одного Небесного Жениха.

Вона є завжди присутньою в Церкві як Неопалима Купина, в Якій горить і не згорає всеочищаючий Вогонь Слова Божого, вогонь Волі Його, який освітлює шлях в темряві незнання, зігріває в оточуючому холоді зневіри, охороняє від усього лукавого і сатанинського.

Пресвята Богородиця “розтворена”, присутня всім Своїм єством — і преображеним, одухотвореним тілом, і безсмертною душею Своєю в тілі і душі Церкви Христової. А відтак ось уже 2000 років народжує Новозавітня Церква від Духа Святого “дитину чоловічої статі” — віру, що чинна любов’ю, і чує Благу Вістку від мужа Божого (Гавриїл = “муж Божий”): “Радій, благодатная, Господь із Тобою!..”

Кондак свята: “Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможную, від всяких нас бід визволи, щоб до Тебе взивати: «Радуйся, Невісто Неневісная”.

Тропар (основна пісня): “Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою”.

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


четверг, 6 апреля 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Железо, ставшее огнем (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Железо, ставшее огнем (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/Bv_s8Cc8Ywo

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


среда, 5 апреля 2017 г.

Совесть – это посольство Господне в человеке

Совесть – это посольство Господне в человеке. Глас Божий, духовный закон, писанный на скрижалях нашего сердца. «Се, стою у двери и стучу: если кто услышит голос Мой и отворит дверь, войду к нему, и буду вечерять с ним, и он со Мною…» (Откр.3:20)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


вторник, 4 апреля 2017 г.

«Совести у тебя нет…»

«Совести у тебя нет…» Совести – духовного закона, писанного на скрижалях сердца, – нет только у животных. Потому они и безгрешны…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


понедельник, 3 апреля 2017 г.

Спасибо за сослужение...

Спасибо за сослужение...


Неділя 5-та Великого посту, прп. Марії Єгипетської. Божественна літургія, архієрейський чин (ВІДЕО)

Неділя 5-та Великого посту, прп. Марії Єгипетської. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 2 квітня 2017 року Божого). Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви, м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/u0zg5nXaKqk


воскресенье, 2 апреля 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/W_hWqsWHac8


Авва Исаия. Рыдания

«Горе мне, – что пишу это, горькие проливая слезы, а дела покаяния еще не начинал!
Горе мне, – что говорю истину, а дел добрых не делаю!
Горе мне, – добре учащему, но худо делающему!..» (Авва Исаия. Рыдания)


ЧОГО Ж ХОЧЕТЕ?..

Недільне Євангельське читання.

П'ята неділя Великого посту.
ЧОГО Ж ХОЧЕТЕ?..

В п’яту неділю Великого посту читається Євангеліє від Марка:
“Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши Дванадцятьох (апостолів, — О.В.), почав їм розповідати, що з Ним статися має: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященникам, і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть, і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб’ють, — але третього дня Він воскресне!»

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: «Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, що будемо просити Тебе». А Він їх поспитав: «Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?» Вони ж відказали Йому: «Дай нам, шоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!» А Ісус відказав їм: «Не знаєте, чого просите. Чи ж можете випити чашу (тут чаша — це доля, — О.В.), що Я її п’ю, і хреститися хрещенням, що Я ним хрещуся?» Вони відказали Йому:«Можемо». А Ісус їм сказав: «Чашу, що Я її п’ю, ви питимете, і хрещенням, що Я ним хрещусь, ви охреститеся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч — не Моє це давати, а кому вготовано». Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: «Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба. Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох” (Мк. 10.32-45).

Євангеліст Матвій (див. Мф. 20.20-24) також змальовує цю подію прохання Зеведеєвих синів. Але у Матвія читаємо, що з проханням до Господа звернулися не самі сини, а їхня мати. Наявно бачимо ніби протиріччя між обома текстами. Та насправді ніякого протиріччя немає. Все Писання треба сприймати цілісно, бо в ньому один текст доповнює інший. А коли бачимо неузгодження в букві, то, керуючись вченням св. Григорія Богослова, повинно нам “крізь букву проникати у внутрішнє”.

Отож, коли ми поглянемо на ці тексти очима, як сказав ап. Павло, “здатних служителів Нового Заповіту, — не букви, а духа”, то побачимо, що тут матір символізує старе гріховне життя. Згадаймо лише слова 50-го псалма: “Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя...” А, відтак, це воно, старе життя наше, що іще не до кінця відшуміло в жилах, підштовхує наші думки (і в першу чергу тут мова про священнослужителів, призваних бути найближчими учнями Христовими), зухвало просити Господа: “Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи...”

Чого просили в Ісуса сини Зеведеєві? Чого часто-густо просимо й ми? Нагороди! Вигод від служіння! І то нагороди не тільки духовної — сісти (біблійною мовою — ствердитись) праворуч, тобто в праведних ділах, отримати мир і радість духовну від праці на ниві Божій. Не менш важливим для них, як і для чималої когорти сучасних пастирів, є пошук і земних благ — сісти, ствердитись ліворуч. І мова тут іде не тільки про суто матеріальні вигоди. В одному ряду із ними стоять і бажання поваги, шанування, задоволення власного честолюбства.

“Не знаєте, чого просите”, — сказав Господь синам Зеведеєвим 2000 років тому. “Не знаєте, чого просите”, — говорить Він нам і сьогодні. Шлях священнослужителя, як і взагалі шлях людини віруючої (і вірної) — шлях тернистий. І не повинен він бути шляхом здобуття лише вигод як духовних, так і матеріальних. Бо, як сказав Сам Христос: “Блаженніше давати, ніж брати!” (див. Дії 20.35); “Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!” (Лк. 6.26); “Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, — то й вас переслідувати будуть...” (Ів. 15.20); “Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу виконує він Богові!” (Ів. 16.2).

“Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п’ю, і хреститися хрещенням, що Я ним хрещуся?”, — питає нас Господь. “Можемо”, — не замислюючись відповідаємо ми... Смілива відповідь. Скільки молодих священиків, ступаючи на шлях служіння, навіть не усвідомлюють, ДО ЯКОГО СЛУЖІННЯ закликає їх Господь! Скільки юних випускників семінарій, підписуючи присяжний листок на вірність Богові і Церкві, сміливо проголошують: “Можемо”, навіть не уявляючи собі, яка видима і невидима боротьба чекає попереду істинного священнослужителя.
Знову і знову, як і в ті далекі часи, приходять до Господа “зеведеєві сини”, і кажуть Йому: “Ми хочемо, щоб Ти зробив нам, що будемо просити Тебе”
І знову, як і в ті далекі часи, питає нас Господь: “Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?”...

 З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 1 апреля 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 5-та Великого посту, прп. Марії Єгипетської. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 2 квітня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, євангеліє, євхаристія, причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень Марії Єгипетській.

Заняття недільної школи для дітей - одразу після причастя.

2. Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії. Божественна Літургія, святковий чин (п’ятниця, 7 квітня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, спільна молитва, євангеліє, євхаристія, причастя;
- святкова проповідь;
- оголошення, вітання з днем народження;
- спуск надбрамної ікони;
- священниче благословення з помазанням святим єлеєм;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- молебень до Богородиці, святковий;
- літія за в Бозі спочилих.

3. Лазарева субота. Таїнство соборування (субота, 8 квітня 2017 року Божого, початок о 16-00):

- загальна сповідь;
- таїнство соборування (маслосвяття, єлеопомазання) - читання семи Євангелій, помазання святою оливою й вином, покладання Євангелія на голови вірних буквами донизу. Молимося за всіх – і за присутніх, і за відсутніх, і за тих, хто по другому разу молиться за ту ж саму хворобу;
- оголошення, священниче благословення.

Триває Великий піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви. Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...