четверг, 22 июня 2017 г.

Только остаток спасется

Есть номинальная церковь, и есть церковь Остатка. Последняя присутствует в т.ч. и в номинальной. В каком количестве – Бог знает, овечки Христовы есть во всех дворах…
«Ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них» (От Матфея 18:20).
«Я есмь пастырь добрый; и знаю Моих, и Мои знают Меня» (Иоан.10:14).
«Есть у Меня и другие овцы, которые не сего двора, и тех надлежит Мне привести: и они услышат голос Мой, и будет одно стадо и один Пастырь» (От Иоанна 10:16).
«А Исаия провозглашает об Израиле: хотя бы сыны Израилевы (сыны веры) были числом, как песок морской, только остаток спасется» (Рим.9:27).
«Что же говорит ему Божеский ответ? Я соблюл Себе семь тысяч человек, которые не преклонили колени перед Ваалом. Так и в нынешнее время, по избранию благодати, сохранился остаток…» (Рим.11:4,5)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 21 июня 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Изменение реальности (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Изменение реальности (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/RmtpCQD-HjQ

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 20 июня 2017 г.

Два Завета

Ветхий Завет – завет покорности и страха; Новый Завет – завет смирения и любви. Не духовное прежде, но душевное, потом духовное. «Истинно говорю вам: из рожденных женами (общинами ветхого завета) не восставал больший Иоанна Крестителя (праведника завета буквы, покорности и страха); но меньший в Царстве Небесном (завета духа, смирения и любви) больше его...» (Матф.11:11)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


понедельник, 19 июня 2017 г.

Неділя 2-га після П’ятидесятниці. Всіх святих землі Української

Неділя 2-га після П’ятидесятниці. Всіх святих землі Української. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 18 червня 2017 року Божого).

Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ), м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/fM1XzKxkmFg


воскресенье, 18 июня 2017 г.

Стань таким, каким хочешь видеть других...

Если бы я ощущал в себе задатки проповедника и верил, что людей можно уговорить прыгнуть из плохого мира в хороший, я надел бы маскировочную балаклаву (иначе не будут слушать), залез бы на бронетранспортер и прокричал бы что-то вроде:
– Человек! Не нравится то, что вокруг? Желаешь жить среди нормальных людей? Стань таким, каким хочешь видеть других. Только не притворяйся на пять минут, не хитри – а действительно стань. Миру не останется ничего, кроме как последовать за тобой. Это и есть магия…

© Виктор Пелевин. «Любовь к трем цукербринам»


суббота, 17 июня 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 2-га після П’ятидесятниці. Всіх святих землі Української. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 18 червня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень всім святим землі Української.

У недільній школі для дітей - літні канікули.

Триває Петрів піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 16 июня 2017 г.

Но это уже не будет иметь никакого значения…

«Ищите же прежде Царства Божия (царства благодати) и правды Его (правды смирения, правды осознания), и это все (внешнее) приложится вам» (Матф.6:33). Или не приложится. Но это уже не будет иметь никакого значения…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 15 июня 2017 г.

Христианство – учение не богатства

Христианство – учение не богатства (успешности внешней); христианство – учение счастья (блаженства, успешности внутренней)…
«И Он, отверзши уста Свои, учил их, говоря:
Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное.
Блаженны плачущие, ибо они утешатся.
Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю.
Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся.
Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут.
Блаженны чистые сердцем, ибо они Бога узрят.
Блаженны миротворцы, ибо они будут наречены сынами Божиими.
Блаженны изгнанные за правду, ибо их есть Царство Небесное.
Блаженны вы, когда будут поносить вас и гнать и всячески неправедно злословить за Меня.
Радуйтесь и веселитесь, ибо велика ваша награда на небесах: так гнали и пророков, бывших прежде вас…» (Матф.5:2-12)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 14 июня 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Намерение осознания (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Намерение осознания (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/yKB3k-xtSNY

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 13 июня 2017 г.

Но под крышей лучше

Храмы (от праславянского «храмъ», «дом» – помещение для церковных собраний и общей молитвы) не Богу нужны. Храмы нужны людям. «Бог, сотворивший мир и все, что в нем, Он, будучи Господом неба и земли, не в рукотворенных храмах живет и не требует служения рук человеческих, как бы имеющий в чем-либо нужду, Сам дая всему жизнь и дыхание и все» (Деян.17:24,25). Конечно, можно и под дождем молиться, но под крышей лучше...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


понедельник, 12 июня 2017 г.

Неділя 1-ша після П’ятидесятниці. Всіх святих. (ВІДЕО)

Неділя 1-ша після П’ятидесятниці. Всіх святих. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 11 червня 2017 року Божого).

Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ), м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/MJoJM2Ebj6o


воскресенье, 11 июня 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/CHV6BjuQOZQ


Кто любит мятежи

Кто любит мятежи, того внезапно постигнут погибель, разделение и неисцельное сокрушение; потому что он радуется всему, что ненавистно Господу; а кто любит мир, тот наследует мир; кротость же в человеке предотвращает раздражение…

© Святой Ефрем Сирианин


суббота, 10 июня 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 1-ша після П’ятидесятниці. Всіх святих. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 11 червня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень всім святим.

У недільній школі для дітей - літні канікули.

З понеділка - початок Петрового посту.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 9 июня 2017 г.

Иконостас у нас есть

Иконостас у нас есть, хотя и облегченный. Первоначально это связано с тем, что мы арендовали помещение для молитвы, и не имели возможности установить сплошной. Впрочем, такое положение имеет несомненные преимущества, главное из которых состоит в том, что снимается искусственный барьер между клиром и людьми. Богослужение приближается к первохристианскому образцу. Понятие «литургия» обретает свой первоначальный смысл. Все открыто, всем все видно, все понятно.

В результате непрерывности священного действия внимание не отвлекается по сторонам, ум не рассеивается, сердце не отходит от молитвы. Возникает чувство не просто созерцания, не просто присутствия, но сопричастности. Это чувство усиливается и тем, что поет вся церковь. (Мы распечатали текст литургии, и каждый имеет его в руках. Впрочем, большинство верных знает литургию наизусть.) Так что, скорее всего, так и оставим.

Что касается сидений, то лавки стоят по периметру. Немощные, и кто устал, имеют возможность присесть. Можно установить скамьи и посреди церкви, как это принято в греческой и иных зарубежных церквях…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 8 июня 2017 г.

Православие это не канон

Православие это не канон, не традиция и не обряд. Хотя оно и имеет свои каноны, традиции и обряды. Православие – это дух смиренномудрия, и мистический опыт Восточной Церкви…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 7 июня 2017 г.

Христианство это Церковь Восточная

Христианство это Церковь Восточная, как географически (Ближний Восток), так и духовно. «По благоутробному милосердию Бога нашего, которым посетил нас Восток свыше…» (Лук.1:78)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


вторник, 6 июня 2017 г.

ДУХІВ ДЕНЬ

ДУХІВ ДЕНЬ

Другий день свята П’ятидесятниці повністю присвячений третій іпостасі (грецьк. “іпостась” = “лице”) Пресвятої Трійці, а саме Святому Духу.

Деякі з наших братів-протестантів часто дорікають, що, мовляв, православні вшановують трьох Богів замість Єдиного Бога, порушуючи тим самим першу Заповідь Господню: “Я Господь, Бог твій, — хай не буде тобі інших богів переді Мною..” Але таке ставлення до догмату (грецьк. “догмат” = “визначення істини”) про триіспостасність Божества можна пояснити тільки незнанням або ж небажанням зрозуміти цю істину. Ми не віруємо в трьох Богів. Ми віруємо в Єдиного Бога, який дає Себе пізнати нам в трьох Лицях, трьох Іпостасях (грецьк. “іпостась” = “лице”), як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. І Ці Троє — є Одно!

Наочним прикладом для розуміння суті триіпостасності є наше сонце. Ми говоримо про нього як про конкретний об’єкт, як про існуючу реальність (це — Отець). Але воно також і світить. І бачимо ми його тільки як світло, як конкретні фотони світла, що народжуються від сонця (це — Син, Бог Слово, Світло для світу. “Хто бачив Мене, той бачив Отця”, — говорить Христос (див. Ів. 14. 8 — 11)). Але сонце іще й гріє! І це тепло ми відчуваємо на собі, ця енергія зігріває нас (от вам і Дух, Якого бачити ми не можемо, але силу Його відчуваємо). І кому спаде на думку сказати, що ми віримо в існування трьох сонць? Ні, сонце одне! Але сприймаємо ми його немовби в трьох лицях, трьох проявах, трьох іпостасях. Так само і Божество. Бог єдиний. А якщо сказати точніше — триєдиний: Трійця Одноістотна і Нероздільна. Сам догмат про триіпостасність Божества звучить так: Бог Отець — нерожденний, Син — рождається від Отця, Дух Святий — сходить від Отця. І хто може заперечити це?..

Сьогодні ми поговоримо з вами саме про Святий Дух. Як сказано у Символі Віри: “Вірую... І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить. Що з Отцем і з Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків”. Так! Дух Святий — це Дух Утішитель і Дух Істини, Дух Милосердя й Богопізнання, Дух Любові та Правди. Зішестя на людину благодаті Всесвятого Духа — найвищий щабель розвитку віри. Отець, Син і Дух — Троє в Одно. Але на кожному етапі сходження віруючої людини щаблями досконалості в житті її домінує, є найакцентованішим, спочатку Отець, далі Син, і, нарешті, Дух.

Цей розвиток простежується уже в самій історії Церкви від початку її заснування, від перших людей віри — Адама і Єви. Історія Старого й Нового Заповітів — це історія розвитку спроможності вмістити, сприйняти Божество, історія, як сказав Григорій Богослов, “обоження“ Церкви — історія стяжання людством подоби Божої. У перший період відродження віри — період Авраама, Ісака та Якова, — акцент ставиться на вірі в Єдиного Бога, і домінує в цей час проповідь про Отця. В другий період — період Мойсея та пророків — ми бачимо уже явний ріст, явну зміну акценту, і головним у пророцтвах є проповідь про Сина. З приходом на землю Бога Сина во плоті в усій повноті розкривається таємниця Духа.

Аналогічна картина проявляється і у серці кожної окремої людини віри. Перший крок сходження щаблями досконалості до Царства Божого — є Віра, Бог Отець. На цьому фундаменті будується все життя християнина. Без віри догодити Богові неможливо, “Вірою спасетесь”, “На цьому камені збудую...”. Але віра без діл мертва. І приходить етап восиновлення віри, Бог Син — здійснення, реалізація, втілення в життя віри, що чинна любов’ю. І, нарешті, коли ця дієва віра возноситься на Небесні висоти в серці людини, як вознісся колись Христос, — тоді й сходить Дух Святий, наступає період одухотворення, оспівання та розповсюдження віри. Тоді посилає Син від Отця в серце людини силу Духа Святого, і проявляється в повноті оте духовне народження згори, про яке сказав Ісус Никодимові: “Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства” (Ів. 3.3). Тоді-то “і живу вже не я, а Христос проживає в мені” (Гал. 2.20). Тоді-то ми дійсно “не від світу”. Тоді-то справді можемо іти по бурхливих водах моря світу цього і не потопати у ньому. Тоді-то ми вже не дольні, але горні, не земні, а небесні, не тілесні, а духовні! Тоді молитва уст і розуму переходить на найвищий рівень — в молитву серця. Ось тоді піднімаємось ми і до третього неба, до “раю”, де чуємо “слова невимовні, що не можна людині їх висловити” (див. 2 Кор. 12. 1 — 5). Тоді-то не ми вже говоримо, але Дух Святий промовляє нашими устами. Тоді-то не ми вже молимось, а молиться за нас Святий Дух, і стаємо ми, кожен зосібна, краплинкою у тій хмарі вірних свідків Господніх, на який і прийде Він на землю судити живих і мертвих. Тоді-то й візьмуть царство святі Всевишнього, і Царству Його не буде кінця!

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


понедельник, 5 июня 2017 г.

СВЯТА ТРІЙЦЯ

СВЯТА ТРІЙЦЯ

На десятий день після свята Вознесіння православна церква празникує Зішестя Святого Духа на апостолів. Це свято називається також Днем Святої П’ятидесятниці, або ж Трійцею.

П’ятидесятницею воно зветься тому, що подія, згадувана у ньому, зішестя Св. Духа на апостолів, — сталася на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. Як ми знаємо з Писання, упродовж сорока днів після воскресіння Свого Господь наш Ісус Христос з’являвся учням і повчав їх. В цей самий час дав Він наказа апостолам, щоби не відходили вони із Єрусалиму після Його вознесіння, а чекали обітниці Божої, “що про неї казав — ви чули від Мене. Іван бо водою хрестив, — ви ж охрещені будете Духом Святим через кілька тих днів!“ (Дії 1.4-5). І тоді ж, на сороковий день по воскресінні, і сталося славне вознесіння Господа на Небо на очах усіх учнів Його.

Дотримуючись наказу Божого, апостоли залишились в Єрусалимі в очікуванні даної Ним обітниці. І от настав десятий день після вознесіння. У євреїв тоді було велике свято П’ятидесятниці в пам’ять Синайського законодавства. Усі апостоли разом з іншими учнями одностайно знаходились в одній світлиці у Єрусалимі. Була третя година дня за єврейським ліком (за нашим — 9-та година ранку). Св. апостол і євангеліст Лука у книзі “Діяння св. апостолів” так змальовує подальші події. Раптом “...нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптово зірвалася і переповнила весь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли оцей гомін зчинився, зібралося безліч народу, — та й дивувалися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!.. Усі ж побентежилися та й дивувалися, та й казали один до одного: «Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен з нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?.. — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!» І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: «Що ж то статися має?..“ (Дії 2.1 — 13).

Це був 34-й рік по Різдві Христовім. Таким був початок проповідування Євангелії і фактично початок діяльності Новозавітної Церкви Божої, — початок благовіствування через святих апостолів перше в Юдеї, а потім і в усьому світі.

Зішестя Святого Духа на апостолів відзначається як одне з дванадцяти найбільших свят православ’я, і має назву також День Святої Трійці. Трійцею це свято називається тому, що саме з цього дня розкрилась світова дія усієї Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятись і прославляти три лиця (грецьк. “іпостасі”) Єдиного Божества: Отця, і Сина, і Святого Духа. Бог Отець послав до нас Сина на землю; Бог Син навчив нас любити Бога і ближніх, постраждав на хресті за наші гріхи, воскрес і вознісся на Небо, обіцяючи учням послати Духа Святого — Утішителя, і тепер Цей Утішитель зійшов на учнів і наповнює засновану Христом Церкву. “Бо троє свідкують на Небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє — Одно” (1 Ів. 5.7).

У чому ж полягає духовна символіка дня П’ятидесятниці? Це зішестя Святого Духа відбувається у серці кожного християнина як акт довершеності Божого спасіння. В Пресвятій Трійці проявляється уся повнота Благодаті Господньої, що подається людині через хрещення, тобто повне занурення (церк. слов. “хрещення” = грецьк. “баптисма” = укр. “повне занурення”) в Дух Божий во Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Коли ми приймаємо Бога Господом нашого життя, повністю занурюємось у віру, ставимо Отця нашого Небесного на перше місце в своєму житті, повністю покладаємось, віддаємось на Волю Божу, — то ми таким чином духовно хрестимось во Ім’я Отця. Але цього мало. Необхідно хреститись — повністю зануритись — во Ім’я Сина, тобто восиновити, реалізувати у своїй плоті, в своєму житті оцю віру, що чинна любов’ю, — принести конкретні плоди віри, бо віра без діл мертва. І на завершення хреститись во Ім’я Духа Святого, тобто ствердити віру, оспівати її і розповсюдити навколо себе. В цьому суть духовного хрещення, прояву Трійці одноістотної і нероздільної в людині: увірувати, восиновити віру і ствердитись в ній, отримавши таким чином життя вічне, прийшовши дорогою праведності до миру і радості в Дусі Святім — до Царства Небесного. В цьому духовна суть свята Трійці.

Перший день П’ятидесятниці, неділю, Церква присвячує переважно на славу Пресвятої Трійці, і цей день у народі називається Троїцьким Днем. А другий, тобто понеділок, — на славу Духа Святого, від чого називається Духовим Днем.

На свято прийнято прикрашати храм і свої домівки зеленню — ароматною лепехою, квітами, віттям дерев. А під час Богослужіння вірні стоять з квітами, висловлюючи цим нашу радість і вдячність Богові за життя в Дусі Святім. Адже квіти та зелень — символ життя, знак визнання життєдайної сили Животворчого Духа.
Згідно з наукою про богослужіння — літургікою — свято П'ятидесятниці встановлене самими апостолами. Після зішестя Святого Духа апостоли щорічно святкували його і заповідали згадувати його всім християнам (на це вказують і цитати з 1Кор. 16.8; Дії 20.16). Уже в Постановах Апостольських є пряма заповідь празнувати Святу П'ятидесятницю.

Тропар свята звучить так: “Благословенний Ти, Христе Боже наш, що рибаків премудрими явив, пославши їм Духа Святого, і ними весь світ уловив. Людинолюбче, слава Тобі!”

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 3 июня 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. День Святої Трійці, П’ятидесятниця. Божественна літургія, святковий чин (неділя, 4 червня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя
- вітання зі святом, загальний спів “Царю Небесний...”;
- коліновклонні молитви;
- оголошення, вітання з днем народження;
- освячення квітів та зілля;
- священниче благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- літія за в Бозі спочилих.

У недільній школі для дітей - літні канікули.

Цей тиждень – троїцька загальниця, піст у середу й п’ятницю відміняється.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 2 июня 2017 г.

Западный религиозный рационализм

Западный религиозный рационализм (книжничество, подзаконный буквализм, религия морали, в т.ч. протестантской церкви) – по определению своему душевный. Здесь буква веры, здесь первые начала слова Божия, здесь словесное молоко, а не твердая пища (Евр.5:12). Здесь христианство «в детстве». «Наследник (христианин), доколе в детстве, ничем не отличается от раба (от душевного, от подзаконного), хотя и господин всего» (Гал.4:1). До взрослого христианства необходимо подняться. Православие, как религиозная традиция восточной церкви, по существу своему мистично, духовно, опытно. Истинное православие – это «твердая пища, свойственная совершенным, у которых чувства навыком приучены к различению добра и зла» (Евр.5:14). Здесь дух смиренномудрия. Здесь вера духовная. Здесь внутреннее исповедание духа…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 1 июня 2017 г.

О трех уровнях служения

Существует три уровня служения истине:
1) Христос обличающий – бичующий, изгнание торговцев из храма:
«Приближалась Пасха Иудейская, и Иисус пришел в Иерусалим и нашел, что в храме продавали волов, овец и голубей, и сидели меновщики денег. И, сделав бич из веревок, выгнал из храма всех, также и овец и волов; и деньги у меновщиков рассыпал, а столы их опрокинул. И сказал продающим голубей: возьмите это отсюда и дома Отца Моего не делайте домом торговли…» (От Иоанна 2:13-16)
2) Христос защищающийся (защищающий Свое служение) – Христос у первосвященника Анны:
«Когда Он сказал это, один из служителей, стоявший близко, ударил Иисуса по щеке, сказав: так отвечаешь Ты первосвященнику? Иисус отвечал ему: если Я сказал худо, покажи, что худо; а если хорошо, что ты бьешь Меня?..» (От Иоанна 18:22,23).
3) Христос безмолвствующий (утверждающий Свое служение кровью) – все уже сказано. Христос у Каиафы:
«И, встав, первосвященник сказал Ему: что же ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют? Иисус молчал…» (От Матфея 26:62,63).
И все три уровня истинны. Каждый избирает сам, согласно степени духовного восхождения. Но вот обличение совершенное: «Так да светит свет ваш пред людьми, чтобы они видели ваши добрые дела и прославляли Отца вашего Небесного…» (От Матфея 5:16)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


среда, 31 мая 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Апатия. Смирение стресса (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Апатия. Смирение стресса (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/1BXYKpxFZIQ

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 30 мая 2017 г.

Осуждение в статусе догмы

Десные овцы Христовы есть во всех дворах. Бог знает Своих, и Свои Его знают. Где смирение, там Христос, где осуждение – там не смирение. В особенности, если это осуждение в статусе конфессиональной догмы...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


понедельник, 29 мая 2017 г.

Неділя 7-ма після Пасхи. Свв. Отців I Вселенського Собору

Неділя 7-ма після Пасхи. Свв. Отців I Вселенського Собору (325). Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 28 травня 2017 року Божого).

Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ), м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/PfM-VWo0fLs


воскресенье, 28 мая 2017 г.

У недільний вечір...

У недільний вечір... https://youtu.be/1CmVVcHxrdo


Недільне Євангельське читання

Недільне Євангельське читання.

СЕНС БУТТЯ
У сьому неділю від Пасхи, а це Неділя Святих Отців, читалося в храмах Євангеліє від Івана:
Одного разу “...Ісус очі Свої звів до Неба й промовив: «Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе, бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, Єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його...” (див. Ів. 17.1 — 13).

Життя ж вічне — це щоб пізнати Тебе, Єдиного Бога... Які чудові слова! Слова, в яких розкривається нам сенс нашого буття... Тисячі років людство шукало себе. Тисячі років людина задавалася питанням: “Для чого я живу?” І тисячі років блукала вона в темряві, не знаходячи відповіді. Сотні філософів-мудреців шукали відповідь на це запитання. Звідки ми? Для чого живемо? Що з нами буде? Невже ми просто продукт розвитку матерії від неорганічної до органічної? Невже наша ніша у цьому світі — тільки й усього, що один із видів ссавців? В чому сенс нашого буття? Чи тільки в тому, щоб їсти, пити, спати, спорожнюватись від з’їдженого й випитого і розмножуватись? А що потім? Просто фізична смерть, припинення функціонування біологічного об’єкта, розкладання на хімічні елементи й похмура роль одного з ланцюгів обміну речовин у природі? Народжуватись, боротись за хліб щоденний, за місце під сонцем, щоб більше і якісніше їсти й пити, комфортніше жити, народити дітей для того, щоб вони ще більше і смачніше їли і ще “краще” жили?

Один відомий твір починається словами: “Статистика знає все”... Так, статистика знає все. Колись модно було публікувати статистичні дані — скільки за своє життя людина з’їдає продуктів харчування. Цифри вражаючі. Вагони зерна, гурти свиней, череди корів, тонни овочів і фруктів, цистерни напоїв і т. д. Невже людський рід — це лише комбінат по переробці біомаси на органічні добрива? Невже усього тільки “всезростаючі потреби”? Невже тільки плоть? Для чого ми живемо? Ось воно! Ось основне питання філософії, а не “Що первинне?..” Для чого?!

“І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання [дух] життя вдихнув у ніздрі її, — і стала людина живою душею” (Бут. 2.7). Прах земний — це тіло, оболонка, вмістилище духа. Людина створена за образом Божим. Бог є Дух. І людина є дух. Бог є Триєдиним. І людина — триєдина. Людина — це дух, який має душу (розум, волю, емоції), і живе в тілі. От що первинне! От що не дає людині задовольнятися тваринно-рослинним життям. Дух! Людина є дух, який міститься в “серці” душі. Душа — це свідомість. А “серце” її — це глибини свідомості й підсвідомість. І скільки б закон плоті не нашіптував нам: “Ти є плоть: їж, людино, пий, веселися, носися з тілом своїм, як із писаною торбою, годуй його, пести, вдягай, намащуй, бо в цьому сенс буття“, — закон розуму, свідомість і віковічна пам’ять серця на рівні підсвідомості підказують нам — ні! Я не плоть, я дух! Я пам’ятаю, що Господь вдихнув мене в це тіло. Я пам’ятаю, що я є частинкою Божества. Посольство Господнє — совість, вищий Закон в серці моєму не дають мені забути про це. В видіннях ночі я не бачу себе лазячим по деревах, але як багато я літав у своїх снах!..

Так, людина є дух. Господь створив нас. Господь помістив нас в матерію, щоб обожити її. Щоб підняти творіння Своє до Себе. Щоб з’єдналися з Ним. Щоб пізнали Його! Щоб “так завжди з Господом були” і прославляли Його, Єдиного Нествореного. Щоб увійшли в радість Його, щоб прилучилися до Любові Його, щоб були щасливими з Ним. Бо Бог є Любов!

От і відповідь на всі запитання. Для чого живем? Щоб бути щасливими, щоб отримати вічне й щасливе життя. Що таке щастя? Найповніше задовільнення духовних і фізичних потреб. Як досягти цього найповнішого задовільнення? “Шукайте найперш Царства Божого, а все це вам додасться” (див. Мф. 6.33). Де те Царство Боже? Де те Царство Небесне? Де те Небо? Воля Божа, твердь посеред різноманітних вод людських вчень та пристрастей, Закон Божий, Закон Любові, Сфера Духа Святого. Де ж воно? “Божеє Царство всередині вас!“ (Лк. 17.21). “Таємниця захована від віків і поколінь — Христос у вас, надія слави!“ (Колос. 1.26). “Хто вірує в Мене, — життя вічне той має” (Ів. 6.47). Так в чому ж полягає оте “вічне життя”? “Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, Єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його”.

Слава Богу! Тепер останнє: як же пізнати? Як відновити той втрачений людством зв’язок (лат. “ре”—“відновлюю”, “ліга”— “зв’язок”. Релігія = “відновлення зв’язку” з Богом)? Три шляхи дав нам Господь для цього пізнання. По-перше, пізнання Творця через Його творіння (спілкуючись з природою, плекаючи її, пізнаючи її, оберігаючи і надихаючись через неї). По-друге, через писане Слово Боже — Біблію, що є хлібом життя для вірного християнина. І, як вершина Богопізнання, — через власне серце, через копітку працю очищення, молитви і сходження щаблями вдосконалення до вічного життя — до Богопізнання...

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 27 мая 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 7-ма після Пасхи. Свв. Отців I Вселенського Собору (325). Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 28 травня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень Ісусу Христу звичайний.

Заняття недільної школи для дітей (дві групи) одразу після причастя.

2. Троїцька поминальна субота. Божественна літургія (субота, 3 червня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- проповідь, оголошення;
- велика панахида за в Бозі спочилих (співають всі);
- священниче благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон.

Середа, п’ятниця - піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 26 мая 2017 г.

Протестантизм – от слова «протест»

Протестантизм – от слова «протест». Сама идея внешнего осуждения, протеста, несет в себе зерно несмирения. Иоанн Предтеча по сути своей был ветхозаветный протестант. О нем же Спаситель: «Ибо говорю вам: из рожденных женами (общинами, церквями) нет ни одного пророка больше Иоанна Крестителя; но меньший в Царствии Божием (но меньший истинный православный – не по форме, по духу, смиренный) больше его (больше наибольшего протестанта – духа осуждения)…» (Лук.7:28)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 25 мая 2017 г.

ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ

Свято Вознесіння Господнього — рухоме двунадесяте свято православної церкви. Рухомим воно називається тому, що відзначається не в числі, а залежить від дня, на який випало Світле Христове Воскресіння — Пасха, і святкується на сороковий день після Великодня.
Про вознесіння Ісуса Христа на Небо були пророцтва іще в Старому Заповіті. В 109-му (110-му згідно з єврейсько-масоретською Біблією) псалмі Давида читаємо: “Промовив Господь Господеві моєму: «Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!”

Після воскресіння Сам Спаситель говорив Марії Магдалині: “Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розкажи: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!” (Ів. 20.17).

Про саму подію вознесіння Господа нашого Ісуса Христа розповідає св. ап. Лука в книзі “Дії святих апостолів”:
“Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав, аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся (тут мова про першу книгу апостола Луки — Євангелію від Луки. Теофіл (грецьк. — “Боголюб”) — ім’я символічне, звертання до всіх, хто з любов’ю дослі-
джує Слово Боже, — О. В.). А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з’являвся та про Боже Царство казав.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалима, а чекали обітниці Отчої, «що про неї — казав — ви чули від Мене. Іван бо водою хрестив (Іванове хрещення — хрещення покаяння. Хрестив — тобто повністю занурював в очищаючу воду покаяння. Як вода очищає тіло людське від тілесного бруду, так і покаяння очищає душу від бруду гріхів. Церк. слов. “хрещення” — грецьк. “баптисма” = укр. “повне занурення”, — О. В.), — ви ж охрещені будете Духом Святим через кілька тих днів!» (Тут мова про повне занурення апостолів в день П’ятидесятниці — п’ятдесятий день після воскресіння Господнього — в Святий Дух Любові Божої, Дух Милосердя і Богопізнання. Хрещення Духом Святим — період ствердження, оспівання і розповсюдження Віри, що чинна любов’ю, помазання на служіння, — О. В.).
А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: «Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?» А Він їм відказав: «То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй. Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі». І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: «Галілейські мужі, — чого стоїте і задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на Небо!» * (тобто в тілі. Як возносився Господь на Небо, а Небо в біблійній мові — це світ невидимий, сфера духа, — так і прийде у славі Своїй. Возносився в тілі — і прийде в тілі Своєму. А тіло Його — то є Церква — зібрання праведників (див. Колосян 1.24). Прийде в серцях тих, хто увірував, восиновив, або здійснив цю “віру, що чинна любов’ю” в своєму житті, і ствердився в ній, оспівав і розповсюдив навколо себе, — О. В.).

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизу Єрусалима, на віддаль дороги суботнього дня (суботній день — день спокою, євр. — “шаббат” — сьомий день створення духовності людини, період “праведності, миру і радості в Дусі Святім”, — О.В.). А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків, та Андрій, Пилип та Хома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів (тут Юда — не той Юда Іскаріот, що зрадив Ісуса, але апостол Юда або Фаддей, брат Якова Меншого, він же називається в Євангелії Юдою, братом Господнім — див. Мф. 13.55; Мк. 6.3; Мф. 10. 2 — 4; Мк. 3.16 — 19; Лк. 6.16, — О.В.). Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його” (Дії 1.1 — 14).

У євангеліста Марка про цю подію читаємо: “Господь же Ісус, по розмові із ними (учнями, — О. В.), вознісся на Небо, — і сів по Божій правиці” (Мк. 16.19).
Який же духовно-символічний зміст Вознесіння Христового?
Сказав св. ап. Павло: “Таємниця, захована від віків і поколінь... — Христос у вас, надія слави!” (Колосян 1.26 — 27). Душа людська, сфера духа, світ невидимий людини — копія Сфери духа Вселенської, світу невидимого, біблійною мовою — Неба. Як краплина роси відображає в собі увесь світ видимий, відбиває всю безмежність Всесвіту — і сонце, і місяць, і зорі, і землю, так і душа людська відображає в собі увесь світ невидимий. І в ці святкові дні задаймо собі запитання: чи міцно поставлений в нашому серці Престол Божий (а Престол Його — “правда і суд”)? Чи маємо ми справді міцну віру? Чи Бог дійсно є Господом — Господарем, Паном нашого життя? І чи Христос вознісся в серці нашому на ту висоту, коли Слово Боже стає не просто учителем, не просто джерелом інформації, не просто садівником, обробляючим виноградник сердець наших, як бачила Ісуса Марія Магдалина одразу по воскресінню Його, а керівництвом до дії, керманичем нашого життя. Чи не спить бува Христос в нас, посольство Господнє — совість наша — на кормі човна нашого життя на подушці (див. Мк. 4.38)? Чи дійсно Слово Боже, отой хліб наш насущний, стало плоттю Христовою в нас? Чи дійсно Новозавітнє вино вчення Господнього стало кров’ю Христовою в нас, і живить нас, і гаряче пульсує в наших жилах? Чи сів Христос в серці нашому праворуч Отця на престолі правди і суду Господніх? Чи правими ділами стверджуємо ми свою віру? Чи приносимо ми плоди віри, чинної любов’ю? Чи діла наші дійсно праві, дійсно “одесную”? А відтак чи прийшов в наше серце Святий Дух — Утішитель, чи царює Він в нас, чи постійно відчуваємо ми “мир і радість у Дусі Святім”? Якщо так, то амінь, збулися для нас слова Господні: “По правді кажу вам, що деякі з тут-от приявних не скуштують смерті, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі” (Мк. 9.1)...

Щодо самої історії встановлення свята Вознесіння, то, згідно з дослідженнями православних істориків, маємо його із самої глибокої давнини. Так, уже Апостольські Постанови приписують здійснювати святкування в 40-й день після Пасхи (книга 5, розд. 18). Особливо важливі у цьому відношенні свідоцтва святого Івана Златоустого та блаженного Августина. Перший називає це свято важливішим і великим і відносить його до розряду свят, які так само, як і Пасха й П'ятидесятниця, без сумніву, встановлені апостолами. Останній, згадуючи про повсюдне величання свята, згідно з переказом, прямо відносить його до апостольського установлення.
Канони свята написані святими Іваном Дамаскіном та Йосипом Піснеспівцем.

Тропар (основна пісня) свята: “Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, подавши радість Ученикам обітницею Святого Духа, ствердивши їх у вірі Своїм благословенням, що Ти Син Божий, Спаситель світу”.

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


среда, 24 мая 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Лечь на смертный одр (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Лечь на смертный одр (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/UDEHGd2ccno

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


вторник, 23 мая 2017 г.

Десные овцы Христовы

Десные овцы Христовы есть во всех дворах. Как и волки в овечьих шкурах...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


понедельник, 22 мая 2017 г.

Недільне Євангельське читання

Недільне Євангельське читання.
Неділя 6-та після Пасхи, про зцілення сліпонародженого.

ЧАС ПРОЗРІННЯ
В Неділю про сліпого читається Євангеліє від Івана:
“А коли Він [Христос] проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження. І спитали Його учні Його, говорячи: «Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?» Ісус відповів: «Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з’явились на ньому. Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день (день — поки світить Світло Правди — Христос, поки є змога працювати, поки Дух Христів іще з усіма учнями Його, поки не розіп’ятий Христос, поки не вийшов з Церкви — Тіла Його — Дух, поки не розіп’яли фарисеї від релігії іржавими цвяхами користолюбства та насильства руки Його, діла милосердя й богопізнання, поки не прибили тими ж цвяхами ноги Його — ходу церкви в Царство Небесне, поки не прокололи тіло Його войовничим списом агресії та нелюбовності, не ввійшли в церковне життя світські засади, і не вилилась на землю кров і вода — не знекровилась церква й не змарнувалась іще жива вода Вчення Христового. Поки іще день. Бо попереду була ніч. Ніч незнання Бога. Ніч, про яку сказав пророк Божий Амос: “Тому то розумний мовчить цього часу, бо це час лихий...” (Ам. 5.13), — О. В.). Надходить он ніч, коли жоден не зможе виконувати. Доки Я в світі, — Я світло для світу».
Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом, і до нього промовив: «Піди, умийся в ставку Сілоам» (визначає це “Посланий”). Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...” (див. Ів. 9.1 — 38).

Безумовно, мова тут іде в першу чергу про сліпоту духовну — про невірство. Як часто так буває: у віруючих батьків росте невіруючий син. Невіруючий, а отже і духовно сліпий, який не бачить Світла Істини, не бачить дороги правди, що веде в життя вічне, не бачить дороги до щастя, а відтак і мучиться в темряві зовнішній, темряві відокремлення від Бога (церк. слов. — “кромішній”), де тільки “плач та скрегіт зубів”. Що ж, дійсно буває так, що батьки стараються долучити дитину свою до віри, заохочують читати Слово Боже, ходити до церкви. Але, на жаль, часто буває як у притчі про сіяча: зерно, посіяне при життєвій дорозі, не дає паростків віри, бо “До кожного, хто слухає слово про Царство [Небесне], але не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою” (див. Мф. 13.4 — 23).
Так, віра не від нас, “то — дар Божий” (див. Ефес. 2.8). І Господь повсякчас промовляє до людини невіруючої, завжди стоїть біля дверей серця й стукає, постійно посилає Своє Провидіння “щоб вам бути синами Отця вашого, що на Небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних” (Мф. 5.45).

Слова, якими починається перша книга Біблії Буття, звучать так: “На початку Бог створив небо та землю. А земля була пуста та порожня, і темрява над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. І сказав Бог: «Хай станеться світло!» І сталося світло...” (Бут. 1.1 — 3). Крім буквального змісту, ці рядки, як і все Святе Письмо, мають важливіший духовно-символічний зміст. І в цьому розумінні історія створення світу — це програма створення духовного світу людей, введення людини в суботу Господню, в сьомий день, в день спокою, в Царство Небесне. Як чудово розкривають ці вірші сьогоднішню Євангелію! Створилась, народилась людина. Вона має вже і небо й землю — душу й тіло, сферу духа і плоть. Та закон плоті є повновласним володарем у цій непросвітленій іще світлом віри особистості. Земля — пуста та порожня, і темрява бездуховності, темрява незнання Істини, темрява безвір’я тяжіє над безоднею тілесних пожадань. Але Дух Божий ширяє над буремними водами пристрастей людини, Господь стукає...

Як промовляє Господь до людини? В книзі Йова читаємо: “Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того: у сні, у видінні нічному... Тоді відкриває Він вухо людей, і настрашує їх осторогою, щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає, щоб від гробу зберегти душу його, а живая [душа] його щоб не впала на ратище. І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна...” (див. Йова 33 розд.). Так, Господь промовляє до людини! І промовляє по-різному. Хто хоче побачити — у прямому видінні, а точніше віданні. Хто вважає себе, як зараз модно казати, “крутим” — у снах, присипляючи цю крутість різноманітними життєвими проблемами. Для найзапекліших попускає Господь страждання, тяжкі хвороби “на погибіль (церк.слов. “во измождение”) тіла, щоб дух спасся Господнього дня!” (див. 1 Кор. 5.5).

Господь промовляє! Господь відкриває очі сліпцям, але не силує. “А як вам здається?” — питає Він. Я попустив вам іти тією дорогою, яку ви вільно обрали собі. Чи не розумієте, що йдучи нею, зайшли у безвихідь? Чи не час уже й прозріти? Чи не час переоцінити цінності? Чи не час зрозуміти, що у труни кишені немає, і з собою не візьмеш нічого із того, над чим так уболіваєш в суєтному животінні твоєму? Чи не час плюнути на порох земний, плюнути на минущі матеріально-бездуховні цінності світу цього, і грязивом отим намастити духовні свої очі? А відтак, омивши їх в джерельній воді Слова Божого, Вчення, яке дав Господь через посланих Ним Пророків (Сілоам = “посланий”), — ПРОЗРІТИ!
Чи не час?..

З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого (ВІДЕО)

Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого. Поєднана зі святом Перенесення мощів святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських у м. Бар. Божественна літургія, архієрейський святковий чин (неділя, 21 травня 2017 року Божого).

Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ), м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/X4KlxwZo12s


воскресенье, 21 мая 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/-JkB2XURV-I


По ком звонит колокол...

Нет человека, который был бы как Остров, сам по себе, каждый человек есть часть Материка, часть Суши; и если волной снесёт в море береговой Утёс, меньше станет Европа, и так же, если смоет край мыса или разрушит Замок твой или друга твоего; смерть каждого Человека умаляет и меня, ибо я един со всем Человечеством, а потому не спрашивай, по ком звонит колокол: он звонит по Тебе...

© Эрнест Хемингуэй. «По ком звонит колокол»


суббота, 20 мая 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 6-та після Пасхи, про сліпого. Поєднуємо зі святом Перенесення мощів святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських у м. Бар. Божественна літургія, архієрейський святковий чин (неділя, 21 травня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- святкова проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення, святкове помазання;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- молебень святковий, свт. Миколаю;
- літія за в Бозі спочилих.

Заняття недільної школи для дітей (дві групи) одразу після причастя.

2. Вознесіння Господнє (четвер, 25 травня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- святкова проповідь;
- оголошення, вітання з днем народження;
- святкове помазання, священниче благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- святковий молебень;
- літія за в Бозі спочилих.

Середа, п’ятниця – піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 19 мая 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Сквозь вечную ложь желаний (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Сквозь вечную ложь желаний (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/pCIrzily0OA

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php


среда, 17 мая 2017 г.

Дежавю

Дежавю (фр. deja vu, «уже виденное») – психическое состояние, при котором человек ощущает, что он когда-то уже был в подобной ситуации. Причиной переживания является наслаивание друг на друга двух ситуаций: некогда пережитой во сне, и переживаемой в настоящем. В свое время душа «погуляла» во времени, подключившись к информационно-энергетическому полю метакосмоса (тонкий мир), и посетила именно этот вариант развития событий…

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


вторник, 16 мая 2017 г.

Гадание

Гадание – практика вполне отрицательная, ибо не просто приоткрывает нам будущее (наиболее вероятный вариант развития событий), но и закрепляет его. Это как проявленная фотопленка: трудно, а подчас и невозможно что-либо изменить, отретушировать. Сойти с накатанной колеи…
«Не должен находиться у тебя проводящий сына своего или дочь свою чрез огонь, прорицатель, гадатель, ворожея, чародей,
обаятель, вызывающий духов, волшебник и вопрошающий мертвых;
ибо мерзок пред Господом всякий, делающий это, и за сии-то мерзости Господь Бог твой изгоняет их от лица твоего;
будь непорочен пред Господом Богом твоим;
ибо народы сии, которых ты изгоняешь, слушают гадателей и прорицателей, а тебе не то дал Господь Бог твой» (Второзаконие 18:10-14).
«Оставайся же с твоими волшебствами и со множеством чародейств твоих, которыми ты занималась от юности твоей: может быть, пособишь себе, может быть, устоишь.
Ты утомлена множеством советов твоих; пусть же выступят наблюдатели небес и звездочеты и предвещатели по новолуниям, и спасут тебя от того, что должно приключиться тебе.
Вот они, как солома: огонь сожег их, - не избавили души своей от пламени; не осталось угля, чтобы погреться, ни огня, чтобы посидеть перед ним…» (Исаия 47:12-14)

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


понедельник, 15 мая 2017 г.

Спасибо за сослужение...

Спасибо за сослужение. Да благословит Вас Господь, да призрит Он на Вас лицем Своим, и да даст Вам мир...


Неділя 5-та після Пасхи, про самарянку. Божественна літургія, архієрейський чин

Неділя 5-та після Пасхи, про самарянку. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 14 травня 2017 року Божого).

Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ), м. Луцьк. Настоятель - Єпископ Олег (Ведмеденко). Запис прямої трансляції, не редаговано (ВІДЕО):

https://youtu.be/Bf500-1mGM0


воскресенье, 14 мая 2017 г.

В воскресный вечер...

В воскресный вечер... https://youtu.be/jlN5HKW1hwQ

Господи, помилуй, Господи, прости.
Помоги мне, Боже, крест свой донести.
Ты прошёл с любовью Свой тернистый путь,
Ты нёс Крест безмолвно, надрывая грудь.

И, за нас распятый, много Ты терпел,
За друзей молился, за врагов скорбел.
Я же слаб душою, телом так же слаб,
И страстей греховных я преступный раб.

Я – великий грешник на земном пути,
Я ропщу, я плачусь… Господи! Прости.
Помоги мне, Боже! Дай мне крепость сил,
Чтоб свои я страсти в сердце погасил…

Помоги мне, Боже! щедрою рукой,
Ниспошли терпенье, радость и покой.
Грешник я великий на земном пути…
Господи, помилуй. Господи, прости!..

© Протоиерей Николай Гурьянов


Недільне Євангельське читання

Недільне Євангельське читання.
Неділя 5-та після Пасхи, про самарянку.

ДУХОВНА САМАРІЯ

РОЗКОЛ
 У п’яту неділю від Пасхи, а це Неділя про самарянку, читається Євангеліє від Івана, яке починається словами:
 “І потрібно було Самарію Йому [Христу] переходити. Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові. Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої...” (див. Ів. 4.4 — 42).

 Історія зустрічі Ісуса Христа з самарянкою глибоко символічна, як, втім, й усе Святе Письмо, і , читаючи її, ми повинні зазирнути в своє серце, подивитися в першу чергу на своє життя, задатися запитанням: чи не до мене і не про мене ця оповідь? А зрозумівши, що ця історія, як і взагалі усе Слово Боже, таки про нас і для нас, — провести певний аналіз, висвітливши проблеми сьогоднішнього стану свого життя, своєї церкви, своєї громади, своєї конфесії. Хто ми в духовно-символічному розумінні ? Чи “юдеї”? Чи “самаряни”? А, може, таки учні Христові, які були найправдивіші у своєму богопоклонінні серед юдеїв? Бо ж “увесь Ізраїль спасеться, та спасіння від юдеїв”. Який Ізраїль? Від яких “юдеїв”? Невже від буквальних? На всі ці запитання ми зможемо отримати відповідь, розглянувши символіку цього великого, одного з найбільших уривків Євангелії, що читається в православних храмах під час літургії. Сьогоднішня публікація — початок циклу статей під спільною назвою “Духовна Самарія”.

Одним із правил екзегетики — богословської науки про тлумачення Святого Письма — є обов’язкове знання біблійної історії для того, щоб орієнтуватися в символіці країн, міст, народів, історичних персонажів. І для того, аби з’ясувати біблійну символіку Самарії, нам необхідно зануритись саме в біблійну історію, а точніше в часи єдиного царства Ізраїльського, а ще точніше — в часи його розвалу. Отже, відкриймо Біблію...

 931-й рік до Різдва Христового. В Єрусалимі, в місті Давида, батька свого, помирає цар Соломон. Смерть його завершила період розквіту і єдності царства Ізраїльського і стала початком періоду великого розколу народу віри. Власне, причина розвалу єдиної єврейської держави була захована ще в останніх роках царювання Соломона. Вже тоді “серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида”. А причина цьому була досить банальна і звична для церковного життя — мамона (божество багатства земного, земне добро). “Не можете служити Господеві й мамоні одночасно”, — говорить Господь. “І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота” (3 Цар. 10.14). 666 — символічне число в Біблії, число звіра, і воно ж число людське — три шістки, що символізують собою людську ідею, розуміння, людське ж таки здійснення цієї ідеї, і, нарешті, людське розповсюдження її. В даному випадку мова йде про компроміс Соломона як провідника народу віри з язичеським життям (жінка в біл. мові = чуття, життя, церква). Він допустив у своєму царстві свободу язичеських віровизнань, “покохав багато чужинних жінок”, і в життя Старозавітньої Церкви знову ввійшов дух поганства: “лиха пожадливість та зажерливість, що вона ідолослужіння”(див. Колос. 3.5 — 6). Цей трагічний період життя Старозавітньої Церкви змальований в 11-му розділі Третьої Книги Царств.

 Як результат гріхопадіння після смерті Соломона царство розколюється на дві частини. Більшу частину, що її очолює ворохобний і бунтівний колишній слуга Соломона Єровоам, складають аж 10 племен (колін) ізраїлевих, найчисельнішим з яких є коліно Єфрема. Вони відділяються від єдиного царства Ізраїльського і утворюють нову державу. Цікаво, що назва цієї нової держави залишається старою — Ізраїль. Але столицю Єровоам переносить в язичеське місто Самарію. Другу, меншу частину розколотого царства, очолює законний син Соломона Ровоам. В неї входять два коліна — Юди і Веніаміна. Столицею залишається Єрусалим, але назва країни, за назвою найчисельнішого з двох вірних племен, змінюється на Юдею.

Новостворене Ізраїльське царство під проводом Єровоама дуже швидко впадає в ідолопоклонство (див. 3 Цар. 12), і, як результат подальшого занечищення, Господь допускає його повний занепад. В 721 р. до Р. Х. ассирійський цар Саргон захоплює Ізраїльську державу і виводить у полон більшість населення, натомість заселивши країну язичеськими полоненими племенами. Згодом ці язичеські народи змішуються, асимілюються з залишками народу Ізраїлю, і утворюють область Палестини, назва якої, за останньою назвою столиці, — Самарія. Новоутворений нарід — самаряни — зберіг віру в Єдиного Бога, але прийняв і язичество. Таким чином Самарія стала країною двоєвірства.


 “І ЗВІВ Я ОЧІ СВОЇ, ТА Й ПОБАЧИВ...”
Як бачимо, в духовному розумінні Самарія — країна двоєвірства, країна змішання віри в Єдиного Бога з ідолопоклонством. І проявляється це двоєвірство саме в релігійному житті. Коли ми, віруючі люди, на перше місце в своєму житті ставимо не Бога, як цього вимагає перша Заповідь Закону Божого, а мамону, матеріальне — ми є духовними самарянами. Коли наша віра занечищена марновірством, забобонами, вірою в різноманітні прикмети, гороскопи, чаклунства й заговори — ми є духовними самарянами. Коли ми не маємо правильного розуміння щодо головних визначень істини християнської віри, не маємо вірного поняття про Бога — ми є духовними самарянами. Коли ми легко захоплюємось усілякими вітрами вчення за людською оманою, “відвернулись від правди та до байок нахилились”, легко піддаємось різноманітним розколам — ми є духовними самарянами. Коли віра наша взагалі несвідома, від чого ми схильні тільки до обрядової сторони християнства — ми є духовними самарянами. Самарія і Юдея — поняття не географічні. Вони існують в людських серцях. А отже, всі віруючі поділяються на духовних “самарян” і “юдеїв”.

 А тепер розглянемо: хто ж такі в духовно-символічному контексті Біблії є юдеї. Кого серед віруючих сьогодення можна визначити як “духовні юдеї”, пам’ятаючи слова Господні, що весь Ізраїль ( Ізраїль — тут всі віруючі в Бога, весь народ віри) спасається, та спасіння — саме від юдеїв. Духовних юдеїв! ( див. Ів.4.22; Рим 11.26 ) . То хто ж вони, ті духовні юдеї? Це ті, хто не проміняв столицю серця свого, місто Правди, місто духовне — Єрусалим — на язичесько-матеріалістичну Самарію. Це ті, які на першому місці у своєму житті поставили таки служіння Богові — чи істинне, чи ложне, але служіння. Ті, в кого спочатку духовне, а потім матеріальне. Це так звані свідомі віруючі. Люди, для яких церковне життя — на першому місці.

Але як і в часи земного життя Ісуса Христа, так і сьогодні, на жаль, ці “юдеї” відійшли від служіння в Дусі та істині. І сьогодні духовний Єрусалим у занепаді. І сьогодні форма превалює над суттю, внутрішньоконфесійні амбіції над любов’ю, буква книжництва над духом Писання, консерватизм фарисейства над свободою духовного розвитку, дух жорстокості і осуду саддукейства над духом милосердя і любові до падших й відпадших, дух вузькополітичних амбіцій іродіанства над духом надпартійності і наддержавності Церкви. На жаль, і сьогодні серед свідомо віруючих “духовних юдеїв” небагато істинних учнів Христових, які поклоняються Богові “в Дусі та в правді”, що про них сказав Господь: “Ми вклоняємось тому, що знаємо” (див. Ів. 4.22 — 23). Небагато серед них блаженних, які дійсно вбогі духом, тих, що плачуть, лагідних, голодних та спрагнених правди, милостивих, чистих серцем, миротворців, гонимих за правду (див.Мф. 5.1 — 11). Невелика кількість,“мала черідка”, небагато тих незламних кісточок тіла Христового, Церкви Божої — розіп’ятої, знекровленої, спраглої, проколотої в ребра світським списом агресивності, прибитої до древа мудрствувань людських іржавими цвяхами насильства і користолюбства. Небагато, бо як в часи Ісуса, так і нині, буйним цвітом серед духовних юдеїв цвіте дух фарисейства, книжництва, саддукейства й іродіанства.

От ми й визначились з біблійною символікою Ізраїля, Самарії та Юдеї в контексті сьогодення. Ізраїль — то увесь народ віри. Юдеї — свідомо віруючі , в тому числі й Церква остатку, овечки Господні, які є “в усіх дворах”, віруючі і вірні кісточки тіла Христового. Самаряни — це віруючі, але занечищені язичеським двоєвірством. І тепер ширше і, головне, актуальніше розкривається зміст історії про самарянку. Самарія — серед нас, і в нас, і біля нас. І, піднявши до Неба духовні очі свої, ставши “здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа”— ми бачимо, що приходить Христос на ці сторожові висоти двоєвірства (Самарія = сторожова гора ), в сп’яніле, задурманене язичеством, “бабськими байками” (див. 1Тим.4.7;2 Тим.4.3-4), “лихою пожадливістю та зажерливістю, що вона ідолослужіння” (див.Колос.3.5), “усілякими та чужими науками” за оманою людською (див.Євр.13.19; Колос.2.8) місто-громаду Сіхар (Сіхар = п’яний ). Приходить Христос “не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох” (Мф.20.28), “очистивши” забруднену філістимлянами криницю Якова...


НАДХОДИТЬ ГОДИНА...
“Каже жінка (самарянка, життя, церква занечищена двоєвірством, — О.В. ) до Нього [Ісуса]: «Бачу, Пане, що Пророк Ти. Отці наші вклонялись Богу на цій ось горі (на цих духовних висотах самарійських, на горі Гарізім = широкі місця, — О.В. ), а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись (тут Єрусалим = основа або житло миру; духовне місто, місто Правди Божої. Але Єрусалим занечищений книжництвом та фарисейством, задогматизований та забуквалізований, — О.В.)». Ісус промовляє до неї: «Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись не будете ви. Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми (тут ми — це Сини Божі по благодаті Христовій, овечки Господні, віруючі і вірні, кісточки Тіла Христового, Церква Остатку, — О.В.) вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв (“юдеї”— ті віруючі, які не поміняли столицю серця свого, Єрусалим духовний, на язичеську Самарію. І саме серед “юдейського” загалу перебувають віруючі і вірні діти Божі, що поклоняються Господу в Дусі та істині. І від них спасіння, — О.В.) Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись» (Ів. 4.19 — 24).

Повір, жінко, Мені, — говорить Господь до нас. Повір, життя, струджене і зморене усілякими негараздами і проблемами світу. Повір, життя уярмлене ярмом гріха, пожадань плоті, пристрастями, духом насильства і користолюбства. Повірте, серця кам’янисті, втоптані як битий шлях і порослі тереном омани багатства віку цього. Повір, церкво сплюндрована і розіп’ята на древі мудрствувань людських. Повір, “Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, — ось каміння твої (стіни твої, праведність твою, віру твою, — О.В.) покладу в малахіті (відживлю, зроблю кольору зеленої парості, кольору життя, одухотворю Животворчим Своїм Духом, ¬— О.В.), основи ж твої закладу із сапфірів (камінь блакитний, колір неба, символ духовності, — О.В.)!.. Всі сини твої (всі віруючі, сини віри, — О.В.), стануть за учнів Господніх (стануть віруючими й вірними, навчаться Заповіді Його — Заповіді Любові: “Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою” (Ів. 13.34 — 35), — О.В.), і спокій глибокий настане синам твоїм!” (див. Ісаї 54).

Повір, жінко, Мені, — промовляє Господь... Повір, що якщо питимеш живу воду Святого Духа Любові, — то прагнути не будеш повік, то отримаєш найповніше задовільнення своїх духовних і фізичних потреб. Ба, більше — сама станеш джерелом Духа Святого, джерелом щастя для всіх, хто спілкуватиметься з тобою! Бо “Хто вірує в Мене, як каже Писання (тобто не вірою холодною чи літеплою, бо “й демони вірують, — і тремтять!” (див. Як. 2.19), але вірою, яка “чинна Любов’ю” (Гал. 5.6), то ріки живої води потечуть з утроби (живота, життя, — О.В.) його” (Ів. 7.37 — 39). Повір, що коли будеш вклонятися Богові як Сара, то престанеш бути рабинею Агар, яка утікає від праведного життя (Агар = втеча), але станеш ти Саррою, праведною Церквою, праведним життям, життям багатьох вірних (Сарра = панна багатьох). І не дивлячись на те, що, здавалося б, і “звичайне жіноче” припинилося, і панує в релігійному світі песимізм, і не видно оновлення, і духовна задуха, і ретроградство, і застій, і консерватизм — та омолодишся, і народиш духовну радість здійснення Віри, і посміхнеться Господь (Ісак = радість, Господь посміхнувся). Повір, жінко — бо так сказав Господь! Оживе духовна Самарія! Оживе духовний Ізраїль! Оживе долина сухих кісток!

“Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини (долина — духовний занепад на відміну від гір Господніх висот духа, — О.В.), а вона — повна кісток! (тут кістки — основа, остаток дійсно віруючих, які розкиданні по всіх дворах, є у всіх конфесіях, що гнані за правду, і страждають від суховіїв злоби фарисейської в юдейській духовній пустелі. Ці кості — носії віри, яка чинна любов’ю! — О.В.). І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі! І сказав Він мені:“Сину людський, чи оживуть оці кості?” (чи оживе віра, освячена Духом Любові, чи оживе Тіло Христове, чи воскресне Дух Христів? — О.В.). А я відказав: “Господи Боже, — Ти знаєш!” І сказав Він мені: “Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього! Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас Духа — і ви оживете! (отримаєте силу для відродження Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви, — О.В.). І дам на вас жили (і будете рухатись, працювати спільно на з’єднання всіх, — О.В.), і простягну шкіру на вас (захищу вас, — О.В) і дам у вас Духа — і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я — Господь!» (див. Єзек. 37. 1 — 14).


 З книги "Ключ Давидів" (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


суббота, 13 мая 2017 г.

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ

РОЗПОРЯДОК БОГОСЛУЖІНЬ:

1. Неділя 5-та після Пасхи, про самарянку. Божественна літургія, архієрейський чин (неділя, 14 травня 2017 року Божого, початок о 9-00):

- загальна та індивідуальна сповідь, євангеліє, євхаристія, причастя;
- недільна проповідь (архієрейська);
- оголошення, вітання з днем народження;
- архієрейське благословення;
- освячення води, хрестиків, ікон;
- панахида за в Бозі спочилих;
- молебень Ісусу Христу звичайний.

Заняття недільної школи для дітей (дві групи) - одразу після причастя.

Середа, п’ятниця – піст.

НАША АДРЕСА: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1. Громада «Христового Воскресіння» Української Незалежної Апостольської Православної Церкви (УНАПЦ). Настоятель Єпископ Олег (Ведмеденко). Тел. +380962301777, +380665806016.

ПРЯМА ОНЛАЙН (STREAM) ТРАНСЛЯЦІЯ АРХІЄРЕЙСЬКИХ БОГОСЛУЖІНЬ: http://www.youtube.com/user/OlegVedmedenko/live

ПІДТРИМКА СЛУЖІННЯ: http://vedmedenko.org.ua/help.php Ми молимося за жертводавців Божої справи щолітургії.

Запрошуємо всіх, молимося за всіх. Миру й відради Вам духовної...


пятница, 12 мая 2017 г.

Что есть судьба?

Что есть судьба? Божественное провидение. Подвижное и неизменное...

(Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник" ) http://www.vedmedenko.org/blog.php


четверг, 11 мая 2017 г.

Епископ Олег (Ведмеденко). "Истина осознания (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО)

Епископ Олег (Ведмеденко). "Истина осознания (Осознание, Исихазм)" (ВИДЕО): https://youtu.be/5EDp0EQtodw

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Лекции и проповеди епископа Олега (Ведмеденко) смотрите на сайте Библейской школы, в разделе "Аудио и видео (Архив)" http://www.vedmedenko.org/lection-archive.php

Приглашаем на нашу страничку "ПОМОЧЬ РЕСУРСУ". Открыт карточный счет. Спасибо за сослужение: http://www.vedmedenko.org/help.php