Постоянные читатели

воскресенье, 24 декабря 2017 г.

ЧИСЛО ЗВІРА

Відповіді священнослужителя

ЧИСЛО ЗВІРА

Запитання: Розкажіть, будь ласка, про число звіра: що воно означає? Публікації на цю тему вкрай суперечливі і не завжди переконливі... Деякі “просвітителі” навіть стверджують, що “печать сатани” – це не що інше, як ідентифікаційні коди. А як же тоді ставитись до паспортів, які мають індивідуальні серію й номер, і без яких також “ні купити, ані продати”?

Відповідь: Про знамено звірини читаємо в книзі “Об’явлення святого Івана Богослова” (грецькою – “Апокаліпсис”) – останній книзі Біблії:
“І зробить вона (звірина. – Авт.), щоб усім – малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам – було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...
Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її – шістсот шістдесят шість”.
Тут мудрість... Хто має розум – нехай порахує...

Здавалося б, що тут мудрого? І школяр справиться з цим простим завданням, бо вміє рахувати не лише до 666, а й до мільйонів... Та не все так просто. Щоб з’ясувати суть числа звіра – необхідно розуміти біблійну символіку і символіку чисел зокрема. Біблія – книга не буквально-історична, як декому здається, а пророцька. Це Книга книг, в якій кожне слово, кожна буква, кожна йота (“йота” – це найменший значок єврейського алфавіту, як в українській мові апостроф) несе в собі духовне навантаження. Біблія у першу чергу книга духовно-символічна, а буквально-історичні події, які потрапили на сторінки Святого Письма, – потрапили сюди саме для того, аби за ними ми побачили духовний зміст.
Існує спеціальна богословська наука, що займається тлумаченням Біблії, екзегетика. Існують і різноманітні школи богослів’я, кожна з яких має свій підхід до тлумачення Слова Божого. Я виступаю з позицій олександрійсько-каппадокійської школи, яка тлумачить Святе Письмо по духу. Втім, не відкидаючи букви там, де вона не суперечить духові. Нажаль, сьогодні принципи цієї школи незаслужено забуті але, впевнений, майбутнє – за нею.

Отже, давайте разом розглянемо вищенаведений біблійний текст, користуючись основним правилом одного із представників каппадокійської школи богослів’я, Григорія Богослова: “Крізь букву проникай у внутрішнє”.
Одним із підрозділів екзегетики є наука про символіку чисел – гематрія. Згідно з цією наукою число “6” – це число людське. Людина створена саме в 6-й день творіння. 6 – це майже 7 (а “7” – число повноти Божої, число гармонії: 7 нот, 7 кольорів райдуги, 7 днів тижня тощо). Здавалося б, усього один крок від Адама до Христа, один крок до обоження людини. Маємо образ Божий (людина створена розумною, вільною обирати свій шлях, здатною творити і любити), залишається лише стяжати подобу – бути не просто розумною, але мудрою мудрістю Божою; не просто вільною, але свідомо обираючою шлях до вічного життя, до висот богопізнання. Бути не тільки здатною творити, але стати дійсним творцем прекрасного; не просто здатною любити, але цілковито зануреною в любов, світитися Святим Духом Любові. Близько до 7, але все ж таки 6...

У числі звіра цих шісток є три. Що символізує собою число “3”? Це число проходить червоною ниткою через усю Біблію: Мойсей – Аарон – Маріам; Авраам – Ісак – Яків; Петро – Яків – Іван; Отець – Син – Дух Святий; віра – надія – любов... Тут ми проглядаємо три найважливіші аспекти діалектики буття: ідея, здійснення ідеї і, нарешті, розповсюдження (одухотворення, оспівування) її. Справді: Отець – віра; Син – восиновлення віри (здійснення, втілення, реалізація Волі Божої, ідеї Отчої Любові); Дух Святий – оспівування, одухотворення, розповсюдження її. Мойсей зносить з гори Хорів скрижалі Завіту, Закон Божий. Аарон, брат його, як священик, втілює Волю Божу у життя. Маріам – оспівує перемогу... Авраам – носій віри. Ісак – здійснення її. Яків – розповсюдження в 12-ти колінах Ізраїля... Це – позитив. Число “3”, так би мовити, зі знаком “+”.

У випадку числа звіра ми маємо число “3” в негативному значенні – три шістки. Три числа людських, що складаються в число звіра: “666” – це людська ідея (людська мудрість – заземлена, дольня. На відміну від Божої – Небесної, горньої); людське ж і здійснення ідеї (через насильство та користолюбство); і, нарешті, людське розповсюдження її методами нелюбовності та агресії. “Звірина” біблійною мовою – це людська система насильства, яка отримує владу і силу від “змія” – духа злоби піднебесного, вселенського духа ненависті, омани багатства світу цього, “князя темряви”, “бога віку сього”, духа лукавства й гордині, що йому на ім’я: диявол (ошуканець, обманець, ворог) і сатана (супротивник Волі Божій).

Дію числа звіра ми можемо проглянути на історичних аналогіях. У своїх проповідях та виступах у засобах масової інформації я свідомо уникаю політичних питань, але тут змушений відступити від цього правила. Надто вже показовими у плані розкриття символіки числа звіра є деякі аспекти нашої недавньої історії. Маю на увазі пресловуту 1/6 частину суші (знову число “6” – влучний збіг, хоча я уже давно не вірю у випадковості).

Люди старшого (і не дуже) покоління, безумовно, пам’ятають до болю знайомі риси недавньої минувшини. Хто міг бути членом КПРС? Відкриймо статут цієї пріснопам’ятної організації... Членом Комуністичної партії Радянського Союзу міг бути той, хто, по-перше, визнавав ідеї комунізму (от вам і перша шістка); по-друге, активно працював у первинній партійній організації: втілював, здійснював ці ідеї на практиці (от вам і друга); і, нарешті, розповсюджував (оспівував, “одухотворяв” їх) – ось вона й третя. Число звіра проявлялося в трьох шістках: людська ідея побудови Царства Божого на землі без Бога (“Никто не даст нам избавленья – ни царь, ни Бог, и не герой…”; “Человек – это звучит гордо!”; “Бытие определяет сознание” тощо). Людське ж здійснення цієї ідеї (через диктатуру пролетаріату). Людське ж і розповсюдження її (експорт революції “на багнетах”; “Хто не з нами – той проти нас”). Людська ідея – людське здійснення – людське ж і розповсюдження цієї ідеї: 666!

Не думайте, ніби сьогодні звірина зникла, або “попечатання” припинилося. Просто “звір із моря” замінений “звіром, що вийшов із землі”, у якого овеча шкура та ягнячі роги (дивися 13-й розділ Апокаліпсису). Світ усе той же самий, звірячий. Сьогодні ним править людська ідея конкуренції – “Тісни свого ближнього, щоб піднятися самому” (на відміну від Божого: “Шукай вигоду своєму ближньому”). Ідея ця втілюється тими ж-таки методами прихованого й неприхованого насильства. І розповсюджується вона за тим же, людським принципом...

Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно – число людське...

З книги "Іще ніч..." (єпископ Олег Ведмеденко).
Книга в електронному вигляді тут: http://vedmedenko.org.ua/books.php


Комментариев нет:

Отправить комментарий